Матеріали пед.практики

жахи.

Як стогну земля від праху

людського,

Як ворон кричить про всі твої страхи,

А ти в ковпаці і не чуєш нічого.

Тобі все одно, стальний ти

від віку, І серце стальне в тебе, кров

і душа.

Стомились з роками ми жити в цих ліках,

Надію в житті нам даєш,

неспіша.

Заснуло все — і звірі, й птиці,

І люди ходять, мов чумні,

Не п’ють джерельної водиці,

Стускніли очі в них ясні.

Спить земля, почорніла від болю.

 Змерзлась в грудку душа

і болить.

Синку, вернись? Будь же зі мною!

Мати в тривозі ночами

не спить.

Не зможу прийти я до тебе,

матусю, Не клич мене, рідна, ні вдень,

ні вночі.

Я вже не радію, я вже не сміюся.

Спить Чорнобильське небо

на моєму плечі.

Летять журавлі під

Чорнобильським небом,

А мати в сльозах проводжає

їх знов.

Може, й ти серед них відлітаєш на небо,

Ти проснешся, мій синку,

ти тільки заснув. . .

Чорнобильське небо страшне

 і похмуре.

Стальні простирадла на землю

лягли.

Чорнобильський кат відродився в натурі.

В кайдани піймать ми його

не змогли.

 

Сумарний викид радіоактив­них речовин в атмосферу від ви­буху четвертого енергоблоку склав 77 кг (для порівняння — під час вибуху над Хіросімою було вики­нуто 740 г таких речовин).

Першими прийняли на себе удар пожежні, вони гасили вогонь безпосередньо над реактором, а через кілька днів помирали від гострої променевої хвороби.

Ми сьогодні знаємо, що більше мільйона чоловік уражено проме­невою хворобою, близько 100 тис. уже померли. Чорнобильська тра­гедія охопила радіацією землі на площі більше 160 тис, км3, були виселені близько 25 млн людей.

Жертв трагедії було би наба­гато менше, якби відразу сказа­ли гірку правду й почали еваку­ацію

Люди працювали, відпочи­вали, любили, раділи життю й нічого не підозрювали про тра­гедію. А вітер розносив радіа­ційний пил уже далеко від Чор­нобиля. Хто відповість за масш­таби трагедії, за загибель і страж­дання людей?

А поки на атомному реакторі можна прочитати слова М. Дудіна:

Жизнь — беззащитна

И любовь нежна.

И Разум Землю

Облагает данью.

И точная ответственность

Должна сопутствовать

Великому Познанью.

 

Ведучий з України. Здається, у цьому світі до відповідальності закликають тільки екологи.

 

Еколог 4. Найбільша небезпе­ка — це, звичайно, аварія на АЕС. Але навіть у випадку нормальної роботи атомної станції спостері­гається радіоактивне й теплове забруднення, не даремно ж станції будують подалі від населених пунктів. Але ж це втрата земель, які вже не можна використати. Науці Іде невідомий спосіб без­печної утилізації відпрацьованого ядерного палива, відходи просто закопують, а це знову призводить до радіоактивного забруднення, а звідси — генні мутації, онкологічні захворювання. 1 якщо людина ще не до кінця оволоділа термоядер­ним синтезом, не навчилася пов­ністю ним керувати, чи варто так ризикувати і вважати, що май­бутнє — за атомними станціями?

 

Кореспондент журналу «Наука й життя». Природа не запрогра­мувала в живих організмах радіо­активний цезій-137. Однак у лю­дей і тварин він присутній. Чому?

 

Еколог 4. Це пов'язано з радіо­активним забрудненням середови­ща. Цезій-137 з'явився в організ­мах після випробувань ядерної-зброї Й аварій на АЕС. Він нако­пичується в організмі, оскільки є біохімічним аналогом калію, але це не справжній калій, тому це веде до захворювань.

 

Ведучий з України. Чи можна було уникнути Чорнобильської трагедії? Невже людина прирече­на на подібні жертви, використо­вуючи атомну енергію? Надамо слово нашому гостеві — експер­тові Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ).

 

Експерт МАГАТЕ. Насправді, лиха могло б не трапитися, якби при конструюванні й будівництві АЕС урахували всі геологічні показники місцевості. Виявилося,

1 2 3 4 5 6 7 8 9