Механізми, прийоми та способи прискореного розвитку людських здібностей

особистісний розвиток відбувається прискорено.

Але існують й інші ознаки, за якими часто приховується обда­рованість.

По-перше, це стиль спілкування дитини. Часто обдарована дитина прагне спілкуватися лише з дорослими — ті більше знають, із ними цікаво. Крім того, дорослі із захопленням сприймають таких дітей, на відміну від однолітків, які над нею кепкують, насміхаються, цькують, а іноді навіть б'ють. Справа в тому, що «звичайні» діти активно не люблять тих, хто відрізняється від норми — дуже товстих і вкрай худих, надвисоких та низеньких, телепнів і дуже розумних. Вони, як правило, у спілкуванні не терплять нічого незвичного — обдаровані діти зі своїми інтересами їм незрозумілі, нецікаві, вони їх дратують.

Емоційність обдарованих дітей видається дорослим неймовірною, їх дуже важко втішити, коли фільм, вистава чи книжка мають сумний фінал. Занадто розвинені діти можуть вчинити справжній бунт, якщо дорослі відволікають їх від улюбленої справи, розв'язання цікавої задачі. І це не капризування — це особливий світ обдарованої дитини, надзвичайно емоційний і чутливий. Звісно, є й спокійні обдаровані діти, але це, як правило, лише «інтелектуали», оскільки творчі діти вкрай рідко бувають спокійними.

Уражає почуття гумору обдарованих дітей, яке майже завжди є вродженим. Нерідко (можливо, просто побоюючись або через не­впевненість у реакції навколишніх У, вони самі не жартують, але прояви гумору в інших людях зустрічають із захопленням. Особливо часто загострене й раннє почуття гумору спостерігається у дітей саме з творчою обдарованістю — вони легко й радісно помічають будь-які смішні невідповідності в навколишньому світі

Обдарованих дітей, як правило, вирізняє особлива манера ви­словлюватися, специфічність моторики й сприйняття; навіть у своїх кулінарних уподобаннях вони відрізняються від більшості однолітків. І це цілком зрозуміло, оскільки обдарованість — це не лише особливості мозку, інтелекту, це зовсім інша будова психіки, всього організму. У чомусь такі діти завжди вразливіші за звичайних однолітків, на жаль, вони частіше опиняються на межі нервового зриву. Саме тому обдаровані діти, за визначенням Всесвітньої Організації охорони здоров'я, становлять групу ризику — разом із розумово відсталими, маленькими правопорушниками, дітьми алкоголіків тощо. Вони потребують особливого виховання, спеціальних навчальних програм.

Крім дітей, непересічні здібності яких очевидні, є ще й ті, чий прискорений розвиток і особливі здібності не знаходять відгуку в дорослих, не сприймаються ними, видаються звичайними, навіть невідповідними тим зразкам обдарованості, які затвердились у суспільній свідомості.

 

Учені свідчать, що дітей із «прихованою», невиявленою обдаро­ваністю багато, і якщо їм не поталанить, навколишні ніколи не дізна­ються про їхню обдарованість. І найгірше те, що вони самі не утвер­дяться у цих здібностях. Науковці довели, що можливості адаптації у багатьох обдарованих дітей, порівняно зі звичними, значно нижчі. І якщо їх схильності та здібності не вкладаються в певні шкільні та суспільні стандарти, то перспективи цих дітей сумні — вони стають потенційними невдахами.

Як правило, діти, чию обдарованість або зовсім не виявляють, або недооцінюють навколишні, відчувають значні труднощі, особливо у спілкуванні і вдома, і в школі. Звісно, у пересічних дітей теж ви­никають певні труднощі, але в обдарованих їх значно більше.

Діти з виявленими здібностями дуже різні.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні