Мережа Інтернет. Реалізація пошуку мережею Інтернет

Yahoo (http://www. yahoo. com). Це спеціалізований сервер WWW, на якому зберігаються списки інших серверів з їх стислими описами. Інформація згрупована за смисловими категоріями і має ієрархічну структуру; наприклад, на цьому сервері можна знайти розділи "Комп'ютери та Інтернет-мультимедіа - Журнали", "Розваги - Музика - Групи і виконавці - Елтон Джон", "Країни - Україна - Бізнес в Україні", а також безліч інших. Передбачена на сервері система шукає дані тільки в каталозі Yahoo і не заглядає на сторінки згаданих в ньому серверів. Користуватися такою системою (а також будь-якою іншою, аналогічною їй, наприклад, списком російських серверів WWW за адресою http://www. ru) надзвичайно просто. Треба знайти потрібний розділ і після цього – підходящий сервер за його стислим описом, наведеним там же. Такі каталоги мають недоліки: низька оперативність зміни інформації, відносна складність пошуку (за стислою та інколи помилковою адресою сервера), порівняно невелика "область охоплення" простору WWW[7].

Існує більш зручний і ефективний засіб пошуку необхідних відомостей. Це так звані індексні пошукові системи (пошукові механізми - search engines). Основою їх є спеціалізовані комп'ютери, що періодичні проводять індексацію документів на серверах "всесвітнього павутиння", і дозволяють шукати інформацію на цих серверах за одним або кількома ключовими словами і, можливо, за деякими додатковими ознаками.

До кінця 1997 г. в мережі Інтернет налічувалося близько двох тисяч різноманітних пошукових серверів, які відрізняються один від одного типом, спеціалізацією, сферою охоплення (кількістю індексованих сторінок) і популярністю. Більша частина цих серверів має порівняно вузьку спеціалізацію – наприклад, пошук музики в форматі МР3 або пошук інформації на серверах у галузі молекулярної хімії. Існує декілька надзвичайно популярних універсальних пошукових серверів, призначених для пошуку за ключовими словами на якомога більшому числі сторінок системи WWW. Найбільш відомими є сервери AltaVista (http://altavista. digital/com), InfoSeek (http://www. infoseek. com), Excite (http://www

excite. com), HotBot (http://www. hotbot. com), Lycos (http://www. lycos. com).

Принцип дії більшості таких серверів простий (заняття 9). Для пошуку інформації використовується індекс, створений спеціальною програмою-роботом. Програма-робот періодично обходить відомі їй адреси мережі, зчитує з них сторінки, що зберігаються WWW, індексує всі слова з усіх сторінок (разом з адресами URL) і розміщує їх в загальний індекс. Для зберігання цього індексу потрібен величезний обсяг пам'яті, а для його обробки – чимала обчислювальна потужність. Наприклад, основний механізм одного з найпотужніших пошукових серверів AltaVista (повного індексу, що претендує на всю мережу Інтернет), включає 16 потужних комп'ютерів Alpha Server 8400 5/440. На кожному з цих комп'ютерів встановлено по 12 центральних процесорів, 8 гігабайт оперативної пам'яті (обсяг, еквівалентний обсягу пам'яті 500 стандартних сучасних персональних комп'ютерів) і дисковий масив RAID ємкістю 300 гігабайт. Вся ця система з'єднана з магістральною мережею Інтернет каналом зв'язку з пропускною спроможністю 100 Мбіт/с. Загальний обсяг на сервері індексних файлів, що зберігаються, в яких виробляється пошук, – понад 200 гігабайт.

Ще одна категорія пошукових серверів – так звані "метапошукові" сервери (метасервери). Найбільш відомий з них – WebCrawler (http://www. webcrawler. com). Сервери такого типу передають отриманий від користувача запит на пошук інформації іншим пошуковим серверам, об'єднують результати пошуків і повертають результат користувачу. Застосування подібних серверів має як переваги, так і недоліки. Найцінніша перевага полягає в економії часу на однотипових запитах до різноманітних серверів. Проте, позначки в синтаксисі запитів змушують користувачів метасерверів дотримуватися найзагальнішої

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні