Методи соціальної роботи
З виникненням і поширенням психоаналізу в 20-ті роки створюється теоретичний фундамент для casework. Школа діагнозу пов'язує в такий спосіб соціальні проблеми з вадами індивідуальних відхилень, які детально описав 3. Фрейд. Дуже швидко детерміністські перегини діагностичного методу casework були обговорені й виправлені. Так, О. Ранк, який на противагу 3. Фрейду, надавав великого значення свідомій волі індивідуума в формуванні власного "Я", знаходить у Філадельфійській школі соціальної роботи бастіон своєї думки. Викладачі цього закладу видають праці О. Ранка, і діагностичному методу casework вони протиставляють функціональний casework, названий так тому, що він додає до психологічного аналізу інший ракурс — функції соціального закладу, який пропонує свої послуги.
Інший підхід, який претендував на науковість, але вже на експериментальній основі, спрямований на "вирішення проблем". Він був викладений, зокрема, у працях X. Перльман. Цей метод високо оцінили у США, натомість він виявився малопридатним для соціальної роботи у Франції. Така ситуація пояснюється тим, що цей метод ґрунтується на філософії, специфіка якої не відповідає інтересам Франції. Справді, Дж
Дослідження свідчать, що у 50-ті роки поступово зароджується ідея "розвитку общин". Через кілька років цей метод втручання був систематизований у праці М. Росе, яка стала одним із класиків "розвитку общин". Міжнародні організації, такі як ООН, завжди захищали ідею общини, потенційно однорідної, яка могла б функціонувати для добробуту всіх своїх членів. Організація Об'єднаних Націй під терміном community development пропонує відповідну концепцію, яка надає ширше поле для державного втручання. Розвиток общин — це процес, через який зусилля населення об'єднуються із зусиллями влади, щоб збільшити економічний, соціальний та культурний потенціал общини, інтегрувати цю общину в життя нації і зробити її здатною брати участь у національному прогресі.
Пізніше, під подвійним впливом розвитку аналітичних течій та соціальної психології у 50-60-ті роки методи casework розширюються. Спостерігається сплеск різних тенденцій. Наприклад, підхід, заснований на "вирішенні проблем": визначаються мотивації та здібності, які клієнт має реалізувати, щоб вирішити свої проблеми, і перераховуються можливості, які соціальна робота може привнести в цю справу. Або втручання у кризовій ситуації. Цей метод почав використовуватися в ролі первинного втручання при роботі з клієнтами, які перебувають у ситуації стресу. Тут виходять з теорії стресу — визначаються процеси, які дають змогу відновити власне "Я".
Нарешті, починаючи з середини 70-х років боротьба методів завершується їх злиттям, спостерігається тенденція до інтеграції методів і до так званого глобального підходу. Такий підхід зумовлюється, з одного боку, теоретичними течіями, сформованими в США, а з другого — проблемами, з якими соціальні працівники зустрічаються на практиці. Глобальний підхід намагається поєднувати різні методи, вибір яких зумовлюється ставленням до клієнта і ґрунтується на цінностях соціальної роботи.