Методи та методологія соціальної роботи

План

1. Суть методів соціальної роботи

2. Загальнонауковий метод соціальної роботи

Список літератури


1. Суть методів соціальної роботи

Метод (від гр. «metodos» – дослідження) – планомірний шлях пізнання істини; прийом, спосіб або образ дії; спосіб досягнення мети і т. д. На сьогодні існує понад 200 визначень поняття «метод». Герберт Нойнер, наприклад, під методом соціальної роботи пропонує розуміти «певну послідовність способів взаємодії соціального працівника і клієнта, спрямовану на досягнення поставленої мети шляхом вирішення назрілої проблеми». Способи взаємодії в даному випадку виступають в якості прийомів. Сукупність методів – методика, наука про методи – методологія.

У сучасній літературі існує одночасно декілька підходів до класифікацій методів соціальної роботи. Зупинимось на головних підходах до класифікації методів соціальної роботи.

Перший підхід – це зарубіжна концепція, яка визначає на сьогодні класичні методи соціальної роботи: індивідуальна допомога клієнту, соціальна групова терапія, соціальна робота у громаді.

Представником цієї концепції можемо вважати Мері Річмонд, яка, до речі, індивідуальний метод поділяла на безпосередній та посередній методи ліку­вання. За її думкою, безпосередній метод – це вплив на клієнта через пропозиції, поради, умовляння, дискусії, щоб залучити його до прийняття рішень. Метод посередній – це вплив на довкілля, можливість через соціальне оточення змінювати ситуацію клієнта на краще.

Що ж розуміли наші зарубіжні колеги під цими трьома методами соці­альної роботи? Звернемося до статті І. Нойфельда «Методи соціальної роботи», де він розтлумачує ці методи як індивідуальну соціальну допомогу й основну форму соціальної діяльності. Соціальна групова робота класи­фікується як метод соціальної роботи, який допомагає індивідам через взає­модію з колективом підняти власну дієздатність краще зрозуміти і вирішити особисті, групові та громадські проблеми, використовуючи при цьому усі свої здібності і можливості.

Далі класична зарубіжна концепція стала поповнюватися методом сімейної терапії

 Д. -Д.  Сноу визначає метод сімейної терапії як можливість терапевтичного впливу на дитину або дорослого клієнта через його сім’ю, у якій він отримав різні відхилення.  Концепція класичних методів та методу сімейної терапії розповсюджена у США, Англії та Німеччині.

Російські вчені Л.  С.  Алексєєв, П.  В.  Бобкова, Г.  Ю.  Бурлака у «Довідковому посібнику з соціальної роботи» досить детально пояснюють дані класичні методи соціальної роботи. За їхньою думкою, індивідуальна соціальна робота необхідна для допомоги індивідам і сім’ям вирішити психологічні, міжособистісні, соціоекономічні проблеми через особисту взаємодію з клієнтами. Групова соціальна робота – форма або метод, який має за мету передати груповий досвід для розвитку фізичного і духовного потенціалу, формування соціальної поведінки клієнта. Громадська соціальна робота дозволяє розширити масштаби соціальної допомоги серед міського населення, є засобом координації традиційних методів і об’єднання організаторів социальної роботи, стимулює зміни потреб, очікуваних інтересів громадян.  Але вважають, що дана класифікація не досить відкриває сутність соціальної роботи та пропонують варіант цієї класифікації за професором Вищої католицької школи соціальної роботи Юргеном Гризом, який визначає два рівні систематизації. Первинний рівень – це індивідуальна терапія, сімейна і групова терапія. Вторинний – супервізія, планування, консультування, супровід, розвиток організації, менеджмент.

Другий підхід до класифікації методів можна знайти вже у російського вченого С. В.  Терерського

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні