Методи та методологія соціальної роботи
С. В. Терерський дуже детально описує дані групи методів і виділяє наступні підгрупи:
1. Загальнологічні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання, проектування.
2. Загальнонаукові методи: аналіз літературних джерел; теоретичний аналіз і синтез соціально-педагогічних досліджень; спостереження у природних умовах у процесі тестування, спільних заходів тощо; вивчення та узагальнення досвіду; експеримент; метод експертних оцінок.
3. Історичні методи: порівняльно-історичний метод для визначення закономірностей, повторення історичних процесів, генетичний метод (виявлення походження, причин і стадій явища), структурний метод (встановлення зв’язків окремих елементів з усією системою) тощо.
4. Соціологічні методи: анкетування, інтерв’ю; соціометрія; моніторинг.
5. Психологічні методи: ланкові й апаратурні тести (індивідуальні і групові).
6
Якщо за основу взяти характеристику способів впливу на стан та поведінку особи або соціальної громади, можна визначити три групи: соціально-економічні, організаційно-розпорядчі, психолого-педагогічні.
Група соціально-економічних методів впливає на соціальні та економічні потреби та інтереси через натуральну і грошову допомогу, пільги, компенсації, патронаж, побутове обслуговування, моральне заохочення тощо.
Організаційно-розпорядчі методи зорієнтовані на мотиви поведінки людей, громадську та трудову дисципліну, почуття відповідальності, обов’язку і спираються на нормативно-правові акти. Між організаційними і розпорядчими методами є певна різниця. Перші закріплюють права, повноваження, обов’язки, відповідальність і забезпечують попереджувальний управлінський вплив на рішення задач соціальних служб. Розпорядчі методи дозволяють здійснити оперативні дії, розподілити сили і засоби, нові задачі, а також позбавитися прихованих недоліків.
2. Загальнонауковий метод соціальної роботи
Загальнонаукові методи застосовуються у різних галузях знань та соціальної практики. На відміну від перших, вони визначають не всезагальний шлях, спосіб пізнання природи, а лише деякі їх аспекти. До них зазвичай відносять: аналіз літературних джерел; теоретичний аналіз і синтез соціально-педагогічних досліджень; спостереження у природних умовах у процесі тестування, спільних заходів тощо; вивчення та узагальнення досвіду; експеримент; метод експертних оцінок.
Зупинимося коротко на характеристиці деяких загальнонаукових методів дослідження. Звернемося насамперед до методів, які знаходять застосування на емпіричному рівні наукового пізнання - до спостереження і експерименту.
Спостереження - це навмисне та цілеспрямоване сприйняття явищ і процесів без прямого втручання в їх перебіг, підпорядковане завданням наукового дослідження. Основні вимоги до наукового спостереження наступні:
1) однозначність мети, задуму;
2) системність в методах спостереження;
3) об'єктивність;
4) можливість контролю або шляхом повторного спостереження, або з допомогою експерименту.
Спостереження використовується, як правило, там, де втручання у досліджуваний процес небажано або неможливо.
Спостереження в сучасній науці пов'язане з широким використанням приладів, які, по-перше, посилюють органи почуттів, а по-друге, знімають наліт суб'єктивізму з оцінки явищ, що