Методи та методологія соціальної роботи
Важливе місце в процесі спостереження (як і експерименту) займає операція вимірювання. Вимірювання - є визначення ставлення однієї (вимірюваної) величини до іншої, прийнятої за еталон.
Оскільки результати спостереження, як правило, набувають вигляду різних знаків, графіків, кривих на осцилографі, кардіограм і т. д. , остільки важливою складовою дослідження є інтерпретація отриманих даних.
Особливою складністю відрізняється спостереження в соціальних науках, де його результати багато в чому залежать від особистості спостерігача і його відношення до досліджуваних явищ. У соціології та психології розрізняють просте та беруть участь (включене) спостереження. Психологи поряд з цим використовують і метод інтроспекції (самоспостереження).
Експеримент на відміну від спостереження - це метод пізнання, при якому явища вивчаються в контрольованих і керованих умовах.
Експеримент, як правило, здійснюється на основі теорії або гіпотези, що визначають постановку задачі та інтерпретацію результатів.
Переваги експерименту в порівнянні зі спостереженням полягають у тому, по-перше, що виявляється можливим вивчати явище, так би мовити, у "чистому вигляді", по-друге, можуть варіюватися умови протікання процесу, по-третє, сам експеримент може багаторазово повторюватися.
Розрізняють декілька видів експерименту.
1. Найпростіший вид експерименту - якісний, що встановлює наявність або відсутність пропонованих теорією явищ.
2. Другим, більш складним видом є вимірювальний або кількісний експеримент, що встановлює чисельні параметри якого-небудь властивості (або властивостей) предмета, процесу.
3. Особливою різновидом експерименту у фундаментальних науках є уявний експеримент.
4. Нарешті: специфічним видом експерименту є соціальний експеримент, який здійснюється з метою впровадження нових форм соціальної організації та оптимізації управління. Сфера соціального експерименту обмежена моральними і правовими нормами.
Спостереження й експеримент є джерелом наукових фактів, під якими в науці розуміються особливого роду пропозиції, що фіксують емпіричне знання. Факти - фундамент будівлі науки, вони утворюють емпіричну основу науки, базу для висунення гіпотез і створення теорій.
Список літератури
- Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть — К. : УДЦССМ, 2001. — 344 с.
- Клепко С. Ф. Наукова робота і управління знаннями. — Полтава: МОН, АПН, 2005. -201с.
- Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень. - К. : Слово, 2009. - 239 с.
- Малколм П. Сучасна теорія соціальної ріботи / Пер
- Попковская П. Я. Методология научных исследований. - Минск: Информ-прес, 2006. - 182с. -С. 59-60.
- Чанов В. А. Наука и ее общественная функция. - К. : MB «С. О УССР» А 985. - 44 с.
- Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін; За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. — К. : Наук. світ, 2003. — 233 с.