Методи захисту від уражаючої дії іонізуючої радіації

План 

Методи захисту від уражаючої дії іонізуючої радіації 

Фізичний захист.  

Медичний захист.  

Біологічний захист.  

Організація медичної допомоги потерпілим під час аварій на радіаційно небезпечних об’єктах.  

Список літератури.   


Методи захисту від уражаючої дії іонізуючої радіації

Фізичний захист

Найнадійнішим захистом від уражаючої дії іонізуючої раді­ації є фізичний, який забезпечується відповідними конструктив­ними і технічними засобами. Він різко знижує рівень радіацій­ного впливу на організм людини. Здатність матеріалу знижу­вати дію у-випромінення зазвичай оцінюють шаром половин­ного ослаблення радіації.

У табл. 16 наведено шари половинного ослаблення дії у-вип- ромінення для деяких найпоширеніших речовин і матеріалів

Один шар половинного ослаблення зменшує потужність дози (інтенсивність випромінювання) на 50 %, два — на 75 %, три — на 87,5 %.

Медичний захист

У випадках, коли неминучим є опромінення людей дозами, що перевищують гранично допустимі, повинен здійснюватися медичний захист, який полягає в такому: фармакологічний, біо­логічний, локальний захист радіочутливих органів і тканин (можлива їхня комбінація).

Дослідним шляхом було знайдено речовини, які, будучи вве­деними в організм за певний час до опромінення, знижують тою чи іншою мірою уражаючий ефект радіації.

Хімічний захист на теплокровних уперше здійснив у 1949 р. Патт із співпрацівниками. Вони довели, що уведення тваринам цистеїну, глютатіону й ціаніду натрію перед опроміненням чи­нило захисну дію.

Таблиця 16. Товщина шару половинного ослаблення дії у-випромінення для деяких матеріалів і речовин, см

Матеріал,

речовина

Товщина

шару

Матеріал,

речовина

Товщина

шару

Свинець

1,51,8

Цегла

14

Чавун, залізо

2-3

Земля, шлак

25

Алюміній

6-7

Дерево

20-40

Пісок, гравій

10-14

Вода

30

Бетон

11

Сніг

50

Глина

12

Повітря

15 000

Ослаблення дії ушкоджуючих іонізуючих випромінювань відбувається за умов кисневої недостатності в клітинах або тканинах на момент опромінення, збільшення вмісту кисню — посилює цю дію. Зниження чутливості до радіації не залежить від того, що є причиною виникнення браку кисню в клітинах у момент опромінення: азот, гелій, аргон або водень, стискан­ня кровоносної судини в опроміненій ділянці, пригнічення ди­хального центру, блокування гемоглобіну метгемоглобіноутворювачем, блокування або ослаблення тканинного дихання.

Механізм захисної дії радіопротекторів грунтується на та­ких процесах:

— конкуренція за сильні окисники і вільні радикали, що ут­ворилися в результаті радіолізу води;

— збільшення вмісту в тканинах ендогенних тіолових сполук;

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні