Методика аналізу художнього твору

змогу одержати уявлення про загальний зміст твору, його ідею. Знайомлячись вперше з художнім твором, учні в основному звертають увагу на події і лише на подальших стадіях проникають у словесно-образну та композиційну структуру.

 

Процес читання – творчий процес, оскільки в ньому беруть участь автор і читач. Автор веде читача, відкриваючи йому щось невідоме, глибини свого світорозуміння і світовідчуття. Читач, залежно від індивідуально-психологічних особливостей, культури читання, життєвої ситуації, винесе своє враження про твір. Воно глибоко особисте і виникло з безпосереднього спілкування з текстом.

Вчитель покликаний формувати уважного, допитливого читача, закоханого в книгу, що прагне через неї збагнути життя і вдосконалювати самого себе. За відомим висловом В. Гюго, „Найкращий читач – це підготовлений читач”.

 

Шкільна програма із зарубіжної літератури передбачає як текстуальне, так і оглядове вивчення творів. Тому словесник повинен планувати роботу над текстом, виходячи із завдань читання, особливостей художнього твору, рівня сприйняття і підготовки учнів.

 

Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору. Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:

  1. постановка запитань для тексту;
  2. уміння виділяти головне і другорядне;
  3. складання плану, конспекту, тез;
  4. уміння підбирати цитати;
  5. різні види коментарів;
  6. переказ тексту;
  7. зіставлення різних редакцій твору;
  8. порівняння головних героїв з прототипами;
  9. усне словесне малювання;
  10. інсценування;
  11. виразне читання;
  12. складання кіносценаріїв;
  13. зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.

Проаналізуємо кілька найважливіших шкільних прийомів. Одним з дійових прийомів є постановка запитань, попереджуючих читання. Такі запитання спонукають учнів уважніше прочитати текст, звернути увагу на ті місця, які викликають труднощі для їхнього сприйняття, але необхідні для усвідомлення твору. Саме питання стимулює пізнавальну діяльність учнів. „Виникнення запитань – перший показник початку праці думки і розуміння”, - відзначав С

Л. Рубіншейн.

З поміж численних питань, що використовують при роботі з текстом, можна виділити:

  • Питання, які потребують простого відтворення прочитаного
  • Питання, відповіді на які вимагають елементів пошуку
  • Питання творчого характеру (додаток 5)

Коментоване читання навчає учнів вдумливо читати, самостійно міркувати, розвиває художній смак і почуття мови. Прийоми коментування змінюються у зв’язку із специфікою твору і рівнем літературного розвитку учнів та метою уроку. Коментувати треба лише те, без чого учні не зможуть зрозуміти твір. Зайве захоплення коментуванням може призвести до того, що в тексті все буде зрозумілим, а літературний твір як мистецтво слова вже не буде існувати. В методиці викладання літератури виділяють такі типи коментування: лінгвістичне, стилістичне, історичне ( додаток 6).

 

Під час первинного ознайомлення з художнім твором доцільно звертатись до його переказу. По-перше, такий підхід дозволить учителеві встановити рівень доступності творів для учнів і привчить звертати увагу на особливості художньої форми; по-друге, зосередить увагу школярів на головних епізодах, які допоможуть усвідомити ідейно-художній зміст; по-третє, викличе інтерес до читання запропонованого тексту.

 

Переказ може бути повним, вибірковим, стислим, але обов’язково художнім.

Так, перед текстуальним вивченням роману Ясанурі Кавабата „Тисяча журавлів” можна дати школярам завдання підготувати художній переказ таких епізодів:

1. Чайна церемонія у Тікако.

2. Думки Кікудзі під час чайної церемонії і після повернення з неї.

3. Опис чайної чашки з малюнком паростка папороті.

 

Порівння і зіставлення – один з головних прийомів розуміння тексту. У педагогічній практиці доцільно звертатися до таких видів цього прийому: порівняння варіантів, перекладів того самого твору, різних рецензій на прочитаний текст, різних творів мистецтва до одного літературного, історичних осіб чи подій у зображенні різних авторів. Наприклад:

  • Чим трагедія „Фауст”
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні