Методика навчання орфографії

а )назви обласних центрів України ; б ) назви річок і озер України. Виділити закінчення. Пояснити орфограми.

Творчий диктант.

Прочитати текст , розкриваючи дужки. З¢ясувати , у якому відмінку вжито слова з дужок у тексті. Пояснити закінчення. Або : переписати текст , виділити всі орфограми , пояснити написання.

Тестові завдання.

1. Визначити рядок , у якому всі іменники , вжиті у формі родового відмінка , мають закінчення – а , - я.

 2. Вказати рядок , у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення – у , - ю.

 3. Знайти рядок , у якому іменники – власні назви мають паралельні закінчення.

При вивченні дієвідмінювання дієслів необхідно звертати увагу на написання -е , -и та –ь в особових закінченнях ( напишеш , пересадиш , носить , сядь )

Правописні моменти варто включати у морфологічні розбори усіх частин мови.

 Свідомість і автоматизм при навчанні орфографії забезпечуються тоді , коли учні добре усвідомлять суть орфографічного чи пунктуаційного правила , вироблять навички правильного перенесення конкретного якогось правила на ті випадки , що йому підпорядковуються. Лише повне усвідомлення правил приводить до оволодіння грамотним письмом.

 Для вироблення автоматичності грамотного письма потрібна система тренувальних вправ , при виконанні яких відбувається процес перетворення свідомої діяльності по застосуванню правила правопису на діяльність автоматичну.

 Вправи з розвитку зв¢язного мовлення супроводжують увесь процес навчання грамотному письму , бо під час довільної творчості добре активізується і збагачується словниковий запас , удосконалюється граматична , орфографічна , пунктуаційна грамотність.

 Важливо домагатися від дітей доказовості в поясненні виучуваного орфографічного чи пунктуаційного матеріалу. Якщо студент , розмірковуючи вголос , здатний швидко обгрунтувати , чому слово пишеться так , а не інакше , чому ставиться саме цей розділовий знак , а не інший , це означає , що він свідомо засвоїв правописний матеріал. Розповідаючи про вивчене на парі ( на практичному , семінарському занятті) , студент повинен підтверджувати кожне теоретичне положення власними прикладами.

 На практиці ж випливає зовсім інша картина : студенти лиш спроможні назвати орфограму чи пунктограму , а пояснити її написання не можуть. Це свідчить про те , що вони не бачать слова , не відчувають речення.

 Також важливо , щоб студенти , пояснюючи написання , не перебивали один одного , доповнювали і виправляли відповідь товариша лиш після її закінчення. Варто навідними запитаннями допомогти студенту самому виправити допущені помилки. Наприклад , якщо студент сказав , що сільськогосподарський пишеться через дефіс , то доцільно запропонувати йому виконати словотвірний розбір цього слова. Це допоможе швидше збагнути , що разом пишуться прикметники , утворені від залежних слів. Якщо ж студент плутає правила вживання апострофа у словах типу медвяний , зв¢язківець , розм¢як , можна запропонувати виконати розбір за будовою , після чого легше встановлюється закономірність у правописі даних орфограм.

 Такий спосіб виправлення помилок сприятиме успішному оволодінню учнями необхідними орфографічними вміннями

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні