Методика навчання орфографії

у словосполучення так , щоб вони виступали залежними словами у формі родового відмінка однини.

 Отож грі , як одній із форм співпраці , співдії , співтворчості студента і викладача , належить чільне місце в лінгводидактиці , бо її наявність в озброєнні мовника ( словесника ) дає змогу „максимально врахувати психологічні , індивідуальні властивості особистості , сприяти формуванню і удосконаленню мовних умінь і навичок” .

 При вивченні орфографії можна також використовувати вправи з ключем. Такі завдання є цікавішими , вони дають змогу визначити прогалини у знаннях з правопису , спонукають до мислення , пошуків правильної відповіді , вносять елемент „ нестандартності” у процес навчання.

 Наведемо приклад таких завдань : Тема „Вживання апострофа і м¢якого знака” : записати подані слова у дві колонки , у кожному слові підкреслити першу букву , прочитати вислів ( ключ – народне прислів¢я , приказка ).

 Отже , вивчення орфографії є надзвичайно важливим у процесі навчання української мови. Про це свідчить те , що багатьох науковців ( Буслаєв , Ушинський , Срезневський , Тихомиров , Шереметьєвський та інших ) здавна цікавили питання розвитку правопису , його важливості і необхідності для людей , були різні підходи і принципи до успішного оволодіння орфографічними вміннями і навичками. Зокрема визначали загально дидактичні і спеціальні принципи оволодіння орфографією ( свідомості , науковості , автоматизму , міцності , зв¢язку із граматикою , з розвитком зв¢язного мовлення тощо. ). Початок цей процес бере у школі , а вищих навчальних закладах ми лише удосконалюємо , поширюємо знання студентів , повторюємо вивчені у школі правила і намагаємось заповнити прогалини у знаннях з правопису української мови. Існує надзвичайно різноманітна система вправ із орфографії . Це такі , як різні види диктантів ( пояснювальний , коментований , вибірковий , словниковий , попереджувальний контрольний , навчальний, вільний і т. д. ), вправи – ігри , вправи із ключами , проблемно – пошукові завдання , творчі вправи ( перекази і твори ) , орфографічні розбори , списування , використання орфографічного словника тощо. Крім того , правописні навички студентів удосконалюються і під час вивчення таких розділів української мови , як граматика , фонетика , орфоепія. Запорукою успішного оволодіння правописними навичками і вміннями є постійна робота над собою , а також постійна робота на парах

Це включає як самостійний аналіз студентом своїх помилок , так і взаємне виправлення , або під керівництвом викладача. Слід завжди пам¢ятати , що орфографічна вправність - невід¢ємна частина загальної грамотності людини , а стан грамотності характеризує рівень її культури.

 Використана література  

1. Олійник І. С. „Методика викладання укр. мови”. – Вища школа. – 1979 р.

2. Омельчук С. „Формування правописних умінь студентів” . / Дивослово . - № 6. – 2008 р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні