Методика оперативного виправлення топографічних карт з застосуванням геоінформаційних технологій

трудомісткий і не забезпечує стислих термінів виготовлення оперативно виправлених карт та доведення їх до підрозділів. Причини трудомісткості процесу створення оперативно виправленої топографічної карти очевидні:
  1. Систематизація, аналіз і облік отриманих даних проводиться "вручну", що потребує значних витрат часу.
  2. На різних етапах технологічного ланцюга має місце повторення робіт (рис. 1-етапи 1,2,3), зумовлене необхідністю перенесення даних про зміни місцевості з одного носія на інші. Це може спричинити появу помилок.
  3. Необхідність повторювати етапи 2 і 3 з метою створення суміщених спеціальних карт (наприклад, оперативно виправлених карт + карт розвідданих).

Одним із шляхів скорочення термінів створення оперативно виправлених топографічних карт є автоматизація процесів збору та обробки вихідних даних, усунення дублювання рутинних операцій копіювання змін з одного носія на інший. Реалізація цього шляху можлива з використанням програмного забезпечення інструментальних картографічних та геоінформаційних систем.

Необхідно зазначити, що в більшості частин топослужби війск є сучасна обчислювальна і оргтехніка, яка за своїми характеристиками дозволяє використовувати такі системи. Але, через відсутність ліцензованих копій програмного забезпечення та необхідної навчальної і довідкової літератури, методичних розробок і рекомендацій, застосування вказаних систем не набуло бажаного поширення.

2. Методика оперативного виправлення топографічних карт з застосуванням інструментальної ГІС

Пропоновану нами загальну технологічну схему створення оперативно виправленої топографічної карти з використанням геоінформаційних технологій можна представити в такому вигляді (рис. 2).

На етапі збору, аналізу, систематизації та обліку змін основою служать не тиражні відбитки базової для виправлення топографічної та чергової карт, а електронна чергова карта. Оперативне виправлення топографічної карти виконується з використанням програмного забезпечення інструментальної ГІС і передбачає внесення найбільш важливих змін, що відбулися на місцевості, в відповідні тематичні шари листів електронної чергової карти.

Джерелами даних про зміни місцевості та об'єктів на місцевості служать: скановані (цифрові) аерофото- або космічні знімки; електронні (або паперові) карти, що поступають від відповідних відомств та організацій; матеріали геодезичних робіт (в тому числі від апаратури з фіксацією результатів вимірювань на магнітні носії); дані розвідок, служб, місцевої влади та цивільних організацій.

Нанесення змін проводиться користувачем в інтерактивному середовиці редактора карти інструментальної ГІС і виконується тільки на листах чергової електронної карти, яка знаходиться на забезпеченні військ.

Електронні варіанти складального і видавничого оригіналів карти за змістом ідентичні між собою та з відповідним тематичним шаром чергової карти і відрізняються тільки за оформленням (встановленим кольором для певних об'єктів, тощо) та вибором носія при виводі на тверду основу. Це дозволяє процес їх виготовлення звести до копіювання змісту шару чергової карти в нові шари електронної карти та наступного стильового оформлення елементів змісту цих шарів.

Зміст наступних етапів технології виготовлення оперативно виправленої карти залишається таким, як в традиційній технології (рис. 1, етапи 4-6).

Методика нанесення змін залежить від виду джерела даних.

Якщо джерелом даних служать скановані чи цифрові растрові аерофотознімки (попередньо трансформовані і прив'язані до системи координат векторного шару електронної чергової карти), то нанесення змін проводитьс методом автоматичної або напівавтоматичної векторизації растру чи способом цифрування за растровою підложкою.

Векторизація проводиться для вибраного на

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні