Методика роботи над технікою читання німецькою мовою на початковому етапі навчання в ЗОШ

виділяють два періоди в навчанні читання уголос - дотекстовий і текстовий періоди [58,142].

Мета дотекстового періоду - засвоєння первинної матерії, тобто графіки нової (іноземної) мови, оволодіння буквено-звуковими зв'язками, читанням окремих слів, словосполучень, простих речень. Важливим завданням цього періоду є розвиток навичок правильного озвучування слів та інтонаційного оформлення речень з точки зору їх логічного членування. Читання уголос допомагає зміцнити вимовний аспект, який є спільним для всіх видів мовленнєвої діяльності.

На цьому етапі навчання техніки читання букви вводяться поступово -спочатку декілька приголосних та голосна, з якими можна скласти односкладові слова. Засвоївши зв'язок буква-звук, учні самостійно читають слова уголос, виконують вправи на звуко-буквений та буквено-звуковий аналіз, що сприяє зміцненню графемно-фонемних зв'язків при читанні. З метою кращого засвоєння особливостей графіки іноземної мови, що вивчається, дуже корисним є прийом "друкування" -- написання букв та слів у друкованому варіанті [48,13].

Дотекстовий період читання уголос триває доти, доки учні читають окремі елементи тексту: слова, словосполучення та речення, не об'єднані ситуативно. Читання простих, але зв'язних текстів відбувається в текстовий період. Його мета - навчити учнів одночасно сприймати і розуміти зміст тексту, не відволікаючи уваги на технічний бік читання. Цей рівень досягається в результаті систематичної тренувальної роботи з текстом: читати можна навчитися лише шляхом читання.

Під час вступного курсу доцільно ввести в навчання вправи. (Додаток 6) Вони є початком формування навичок читання німецькою мовою

А щоб зробити їх  для учнів ще цікавішим, більше їх заохотити, а це, як вже відомо, можна зробити ввівши в це навчання більше ігор (Додаток 7).

Таким чином, ефективність навчання іноземній мові в школі у великій мірі залежить від того, наскільки його методи і прийоми орієнтовані на вікові особливості учнів. На користь справи необхідно не просто знати і чітко розрізняти сильні і слабкі (з погляду необхідних результатів навчання) сторони кожного віку, але головне, ставити перед дитиною посильні задачі, повністю використовувати всі потенційні можливості даного періоду розвитку.

2. 3. Характер текстів для читання

Читання має багато спільного з аудіюванням та письмом. Для цих трьох видів мовленнєвої діяльності характерними є функціонування мовленнєво-рухового аналізатора у внутрішньому мовленні.

Читання іншомовних текстів розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити особливості системи іноземної мови і глибше зрозуміти особливості рідної. Інформація, яку отримує учень з іншомовних текстів, формує його світогляд, збагачує країнознавчими знаннями про історію, культуру, економіку, політику, побут країни, мову якої він вивчає. Велика розумова робота, котра виконується читцем з метою проникнення у зміст тексту, розвиває мовну здогадку та антиципацію, самостійність у подоланні мовних та смислових труднощів, інтерес до оволодіння німецькою мовою [52,236].

На етапі розвитку навичок техніки читання велику роль відіграють наочні посібники, які інтенсифікують навчальний процес, створюють ефективні опори для удосконалення організації навчання: фонограми, картки миттєвого пред'явлення, картки розрізного алфавіту, різноманітні картки зі словами різних типів складів, картки-блоки для складання речень та ін [53,407].

Наступний етап роботи - читання текстів з метою одержання необхідної чи бажаної інформації, досягнення визначеного програмою рівня розуміння змісту текстів. Психологи виділяють декілька рівнів розуміння іншомовних текстів.

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні