Методика викладання української мови в початкових класах

Методика викладання української мови в початкових класах 

Методика викладання мови – педагогічна дисципліна, бо предметом її дослідження є процес оволодіння українською мовою в умовах навчання дітей в школі. Це означає, що в центрі уваги її – навчання (процес оволодіння). Але оскільки йдеться про оволодіння українською мовою, то методика розробляє теорію викладання української мови, тобто процес навчання української мови. Методика обґрунтовує та опрацьовує способи керівництва навчально-виховним процесом (методи, прийоми, засоби та форми навчання) на уроках української мови і завжди має дбати про їх удосконалення.

Методика мови складається з двох частин: 1) теоретичної – наукові основи викладання, структура і форми організації навчально-виховного процесу, вимоги та зміст підручників і навчально-методичних посібників; 2) практичної, в якій розкриваються способи впровадження теорії в практику роботи школи, технологія учительської праці. Обидві частини – це єдине ціле, в єдності їх сила. Теоретичні засади методики формуються та забезпечуються на основі практики. Практика перевіряє доцільність теорії. Отже, методика спирається на передовий учительський досвід, на ньому зростає та удосконалюється. У школах діють лабораторії наукових досліджень, вчителі залучаються до експериментальної роботи.

Методика викладання української мови побудована відповідно до програми з мови для початкових класів, враховує послідовно її зміст та складається з таких розділів:

  1. Методика навчання грамоти.
  2. Методика розвитку усного і писемного мовлення.
  3. Методика класного і позакласного читання.
  4. Методика вивчення елементів фонетики, словотвору, граматики, орфографії, лексикології

Визначення способів керівництва навчально-виховним процесом перш за все залежить від суті мовного матеріалу, його природи (характеру). Саме цим керуємося під час визначення технологій навчання з методики мови. Отже, методика тісно пов’язана з мовою, її змістом, системою та структурою, тому не випадково стосовно методики мови вживають термін лінгводидактика.

Відбір наукових лінгвістичних понять відповідно до методичних принципів навчання, з’ясування послідовності вивчення, методичних шляхів ознайомлення; визначення способів використання здобутих знань і вмінь з мови в активній мовленнєвій діяльності; добір ефективних методик викладання з урахуванням мовних і мовленнєвих засад – все це основні завдання лінгводидактики.

Навчання рідної мови в початкових класах спирається на такі загальнодидактичні принципи:

1 – науковість (важливий у подоланні розриву між навчальними програмами з української мови і сучасною лінгвістичною наукою; це достовірність виучуваного матеріалу, відповідність його лінгвістичній науці, правильне розкриття суті мовних явищ та їх ознак; приклад – звуки і букви, співвідношення їх, класифікація речень тощо).

2 – доступність (відповідність викладу виучуваного матеріалу віковим особливостям дітей, їх можливостям). Значний внесок у розробку цього принципу вніс відомий дидактик Л. Занков, який відстоював необхідність й можливість навчання в початкових класах на високому рівні труднощів Він вважав, що врахування потенційних можливостей молодших школярів є недостатнім для розробки оптимального курсу навчання рідної мови.

3 – розвиваючий характер навчання. Засвоєння історично накопиченого багатства знань і вмінь з мови вимагає від учнів відповідних зусиль мислення і розумової праці. Л. Занков відстоював такий рівень навчання, який є доступним для учнів, але разом з тим вимагає для них серйозних розумових зусиль.

4 – наочності. Цей принцип

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні