Методика вивчення будови слова і словотвору

виділяють значущі частини слова (префікси, суфікси, корені) за звуковою подібністю, не враховуючи значення слова. Для попередження таких помилок доцільно під час морфемного розбору з'ясувати значення слова і приналежність його до певної частини мови, а потім визначити морфемну структуру слова.

Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів, їхній словниковий запас, необхідно дотримуватися послідовності в переході від елементарних фактів словотворення до складніших. Так, для словотвірного розбору спочатку можна брати слова тракторист, ракетник, а потім уже й такі, як прикордонник, вихід, переїзд та ін.

Слід брати до уваги реально існуючі словотвірні зв'язки і властиві слову граматичні форми, а також послідовність словотвірного процесу, в результаті якого в мові з'являється слово, наприклад: колгоспник--колгосп—колективне господарство

Опорою для ознайомлення з іншими способами словотворення — злиттям сполучень слів в одне слово та переходом слів з однієї частини мови в іншу — є синтаксичні відомості. У першому випадку це відомості про словосполучення, компоненти якого втрачають семантичну самостійність, перетворюються в одне слово: загально відомий - загальновідомий, вище відзначений - вищевідзначений, вічно зелений - вічнозелений. Слід сказати, що при злитті ніяких змін у морфемній будові слів не відбувається, тому слова типу повнокровна до цього способу словотворення не належить. Перехід слів з однієї частини мови в іншу пов'язаний із зміною її синтаксичної функції: Черговий учень навів порядок — Черговий навів порядок (беручи на себе функції іменника, слово черговий перестає бути прикметником).

Працюючи з учнями над словотворенням, слід систематично звертати увагу на звукові зміни, що відбуваються при творенні слів — чергування (рука - ручний), спрощення груп приголосних (проїзд - проїзний), накладання звуків, що входять до двох морфем (Одеса--ський - одеський), в процесі якого також відбуваються чергування (Овруч+ський - овруцький).

Уявлення учнів про словотвірні процеси поглиблюються і конкретизуються під час опрацювання частин мови та їх окремих семантичних груп, а також під час розгляду способів творення ряду граматичних форм (напр

, дієприкметників і дієприслівників, ступенів порівняння прикметників).  

3. Морфемний і словотвірний аналіз слова

Ці види мовного аналізу є найважливішими методами теоретико-практичного опрацювання матеріалу і тому знаходять широке застосування на уроках. Кожному вчите-леві-словеснику необхідно оволодіти найбільш раціональними прийомами їх проведення.

Найголовнішим умінням, необхідним для здійснення аналізу слова за будовою, є уміння добирати та зіставляти спільнокореневі слова, змінювати форму слова.

Аналіз слова за будовою найкраще починати з відокремлення закінчення (якщо воно є) і поступового вичленування префіксів та суфіксів шляхом зіставлення зі спорідненими словами, що відрізняються від аналізованого одним якимось елементом. Наприклад, непривітний— привітний дозволяє вичленувати префікс не-, привітний — привітати — привіт — суфікс -ян-, привітати — вітати — префікс при-. Кінцевим результатом буде встановлення кореня – віт — як значущого елемента, що дальшому розчленуванню не підлягає.

Такий підхід дозволяє попередити досить поширені випадки необґрунтованого виділення частин слова. Скажімо, якщо у слові цеглина можна виділити суфікс -ин на основі зіставлення зі словом цегла, то у словах глина чи малина цього суфікса нема, оскільки нема споріднених слів без звукосполучення ин (слово малий не є спорідненим, бо нічого спільного у значенні

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні