Методики оцінки ймовірності банкрутства підприємства

показників суттєво коливається у разі відповідних змін фінансового стану підприємства (максимізація відношення між групової варіації залежної змінної до внутрішньо групової варіації);

· показники повинні відображати реальний фінансовий стан підприємства (критерій об’єктивності);

Для вітчизняних підприємств розроблена і затверджена наказом Міністерства фінансів дискримінантна функція із шістьма змінними, яка одержана в результаті проведеного дослідження груп показників фінансового стану підприємств на предмет дотримання вказаних критеріїв:

Z = а1.  Х1 + а2.  Х2 + а3.  Х3 + а4.  Х4 + а5.  Х5 + а6.  Х6 ± а0,

де: а1, а2 … а6 – параметри дискримінантної функції, вагомість показників;

а0 – вільний член дискримінантної функції.

Розшифрування незалежних змінних пропонованої дискримінантної функції наведене в таблиці:

 

Рівень об’єктивності прогнозування банкрутства підвищується за використання галузевих дискримінантних моделей. Як приклад, наведемо алгоритм узагальненої дискримінантної моделі, розробленої на основі аналізу фінансових показників 850 підприємств усіх видів економічної діяльності:

Z = 1,04.  Х1 + 0,75.  Х2 + 0,15.  Х3 + 0,42.  Х4 + 1,8

 Х5 – 0,06.  Х6 – 2,16.

Використання цієї моделі дає змогу з високим рівнем імовірності спрогнозувати майбутній фінансовий стан підприємства, а отже, оцінити ймовірність його банкрутства. Точність оцінювання за використання пропонованої моделі є дещо нижчою, ніж у разі застосування відповідних галузевих алгоритмів. Для наведеної дискримінантної моделі рекомендується такий ”ключ інтерпретації” значень інтегрального показника:

Z1 ≤ – 0,55  фінансовий стан підприємства є незадовільним (перебуває у фінансовій кризі або вона йому загрожує);

-0,55 ≤ Z1 ≤ 0,55 – однозначних висновків щодо якості фінансового стану підприємства зробити неможливо, необхідний додатковий експертний аналіз;

Z1 > 0,55  фінансовий стан підприємства незадовільний.

Якщо значення показника Z1 перебуває в межах, для яких однозначні висновки щодо якості фінансового стану зробити неможливо, рекомендується додатково застосувати експертні методи аналізу. При цьому аналізується динаміка основних абсолютних показників фінансового стану підприємства за два-три роки: валюта балансу; робочий капітал; обсяг виручки від реалізації; величини чистого прибутку (збитку); чистий грошовий потік від операційної діяльності. За результатами додаткового аналізу базовий показник Zі коригується на коефіцієнт (ΔZ) зміни основних абсолютних показників. Для визначення вагомості впливу окремих абсолютних показників на коефіцієнт коригування можна застосувати загальну методологію дискримінантного аналізу. Скоригований за результатами додаткового експертного аналізу інтегральний показник слід інтерпретувати сак само, як це рекомендується вище.

 


2. Ефективність застосування моделей прогнозування банкурства на вітчизняних підприємствах

Неспроможність є природнім явищем ринкового середовища. За часів Радянського Союзу практика застосування інституту неспроможності провадилась лише у розвинутих країнах. Неспроможність є природнім явищем ринкового середовища, тому в Україні Закон “Про банкрутство” був прийнятий лише у 1992 році. І до 1999 року законодавство про банкрутство в Україні складалося з єдиного у цій сфері Закону, який регулював порядок та умови визнання юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів.

Після проведення реформи законодавства про банкрутство у 1999 р. до

зазначеного Закону були внесені зміни, унаслідок чого він був викладений у

новій редакції – як Закон України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом»

Причини підйомів і спадів у діяльності підприємства розглядаються як дія цілого ряду факторів:

- зовнішніх: кризовий стан економіки, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зміна кон’юнктури ринку, неплатоспроможність чи банкрутство партнерів, політична нестабільність держави, недосконалість законодавства в галузі господарського права і антимонопольної політики, податковий гніт держави, посилення міжнародної конкуренції, рівень добробуту населення, зміни в технології виробництва, розвиток науки і техніки тощо;

- внутрішніх: компетентність керівництва фірми, високі витрати на виробництво продукції, випуск нерентабельної продукції, недостатні обсяги збуту внаслідок незадовільної роботи маркетингових служб підприємства, дефіцит власного оборотного капіталу, низький рівень техніки, технології та організації виробництва, створення наднормативних залишків, незадовільна платіжна дисципліна,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні