Методологія і методи соціальної роботи

1. Сутність методології соціальної роботи

Людині притаманні прагнення до істини та здатність критично оцінювати існуючі точки зору. У контексті означених прагнень актуальною виглядає проблема «Наукового методу», який би дозволив отримувати достовірні й надійні результати дослідження. Лише, володіючи надійним науковим методом, можна зробити об'єктивні та обґрунтовані висновки, які заслуговуватимуть на увагу. Саме прагнення розробити методи здатні якісно перевірити теоретичні гіпотези, а також визначення критеріїв оцінювання об'єктивності отриманого нового знання й стало причиною прискіпливого ставлення методології наукового розвитку галузі соціального захисту.

Термін «методологія (лат. logos - наука, знання, метод-шлях, напрямок пізнання) означає вчення про методи пізнання. Але у науковій літературі зустрічаються різні тлумачення поняття «методологія». Найбільш розповсюдженні серед них філософські тлумачення, де методологія розглядається як філософське вчення про методи пізнання та практику, або перетворення дійсності. Методологія покликана виконати дві основні функції:

- отримання нового знання та подання цього знання у вигляді понять, критеріїв, законів, теорій, гіпотез;

- організація використання нових знань у практичній діяльності. Методологічна робота не обмежується аналізом пізнання, вона розглядає схеми діяльності, які створюють фахівці з метою поновлення та відтворення соціального буття. Завданням методології є з'ясування, конструювання та перетворення схем діяльності інтегрованих у повсякденний людський досвід. Сенс методології - це внутрішня організація процесу пізнання, практичного перетворення об'єктивної реальності та забезпечення програм діяльності раціональною побудовою.

Поняття «методологія» та поняття «метод», у деяких наукових школах вважають ідентичними, хоча вітчизняна наука чітко розмежовує ці поняття. «Метод (грец. - шлях дослідження чи пізнання) - спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розвитку об'єкта». Метод - це клітинка наукового дослідження. Від того, усвідомив науковець метод дослідження чи ні, зумів підібрати необхідні методи - залежить кінцевий результат дослідної роботи. Виходячи із значущості методу для проведення науково-дослідної роботи, розглянемо його місце в цій роботі

Наукове дослідження - це творчий процес, тут не існує заздалегідь визначених методів пізнання. Але було б невірним вважати, що зміст методів формується довільно, на свій розсуд дослідником. Визначається метод через практичну взаємодію суб'єкта (дослідника) з об'єктом дослідження. Але однієї практичної взаємодії суб'єкта і об'єкта для ефективного використання методу недостатньо. Потрібні об'єктивні знання про об'єкт дослідження. Такі знання зафіксовані в теоріях, тому використання їх наповнює метод ідеями, принципами, підходами. Через взаємодію суб'єкта та об'єкта з теоретичними знаннями, останні потрапляють до методу, таким чином метод стає тим елементом наукового дослідження, навколо якого об'єднуються теорія, практика, суб'єкт та об'єкт. З метою більш наочного сприйняття місця методу в науковому дослідженні наведемо схему формування наукового методу.  

Рис. 1. Формування наукового методу (за О. Г. Данильян та В. М. Тараненко)

Сучасна система наукових методів різноманітна. Усі методи, в залежності від того у вузькій чи більш широкій науковій сфері їх можна застосувати, поділяються на три основні групи: загальнофілософські, загальнонаукові та конкретнонаукові методи. Але незважаючи на належність до тієї чи іншої групи, у процесі дослідження методи взаємодіють доповнюючи один одного, спрямовуючись на отримання нових знань. Взаємодія і взаємодоповнення різних груп методів у процесі проведення наукового дослідження відображено схематично на рис. 1.

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні