Метрополітен

фунікулер) будуть піднімати з Дніпра людей і вантажі, яким необхідно потрапити з берега на Звіринець чи в Київ. Будуть побудовані водопровід, каналізація, електростанція і трамвай, який має зараз велике значення. Задумане будівництво трамваїв, крім таких, як зараз - наземних, ще і в тунелях, які називаються метрополітеном. Земля Звіринця і взагалі Києва, де повинні провести метрополітен найкраще підходить для цього будівництва. Київ стоїть на горах і рівнинах, створених самою природою, і метрополітен, виринаючи з тунелю-гори на рівнину і знову проїжджаючи в тунелі буде перевозити всіх і все з Бессарабки на Деміївку, зі Звіринця на Лук'янівку, з набережної чи Прорізної на Задніпровські Слобідки". Однак і цим райдужним планам не судилося здійснитись так швидко оскільки 14 грудня 1918 року влада від гетьмана Скоропадського перейшла до Директорії Симона Петлюри.

  Пройшло майже 20 років доки плани по будівництву метро в Києві стали набувати певної реальності. 9 липня 1936 року Президія Київської міської ради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту Папазова "Проект Київського метрополітену". В протоколі зазначалося, що автор: "вдало підійшов до вирішення одного з питань реконструкції м. Києва і облаштування міського транспорту, а також вдало розробив окремі практичні питання схеми метрополітену". За цей проект інженер отримав від міста премію в 1000 карбованців.

  Поширились чутки про те, що незабаром почнеться будівництво метро і в Київ стали приходити листи від спеціалістів гірничо-шахтної справи з пропозиціями своїх послуг. Міська рада до певного часу відмовляла, але в 1938-у почалися підготовчі роботи, які перервала Велика Вітчизняна війна.

Харківський метрополитен — за часом спорудження шостий у СНД і другий в Україні — сучасне за призначенням та технічним обладнанням транспортне підприємство, дiє з 23 серпня 1975року

Проектне завдания nepшоїi черги метрополітену в Харкові було затверджене в 1967 році, а рішення про будівництво першої пускової дільниці прийняте 23 квітня 1968 року.

У червні 1968року до Харкова прибули перші метробудівники з Баку та Київа, гірники з Донецького та Підмосковного вугільних басейнів, досвідчені фахівці.

15 липня 1968року по вулиці Слов’янській, поблизу Південного вокзалу, в урочистій обстановці було закладено перший стовбур майбутнього метрополитену.

11 серпня 1969 року почав працювати перший прохідницький щит, виготовлений на підприємствах Харкова.

Великою подією стала перша збійка тунелів, що з високою точністю була здійснена 10 квітня 1970 року.

30 липня 1975року по трасі пройшов перший пробний поїзд — цей день залишиться у пам'яті метробудівників та метрополітенівців надовго.

21 серпня 1975 року Державною комісією був підписаний акт про прийомку в експлуатацію першої пускової дільниці першої черги Харківського метро з оцінкою "відмінно".

22 серпня 1975 року на станії "Московський проспект" відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харьковметробуду Г. О. Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М. Я. Безсонову, а 23 серпня, в день 32-річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, npuвimнo розчинили двepi своїх підземних палаців 8 станцій: "Вул. Свердлова" (нині "Холодна гора"), "Південний вокзал", "Центральний ринок", "Радянська", "Проспект Гагаріна", "Спортивна", "Завод ім. Малишева", "Московський проспект", розташовані на тpaci

1 2 3 4

Схожі роботи