Мезозойська ера

Зміст

Тріасовий період (225-193 млн. років тому) 2

Юрський період (193-136 млн. років тому) 3

Крейдовий період (136-64 млн. років тому) 4

 МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА, мезозой (від грец. мезо — середній і зой — життя) — четверта єра геологічної історії Землі, що настала після палеозойської ери і змінилася кайнозойською ерою.

Тривалість М. е. обчислюється приблизно у 160 млн. років. Поділяється вона на тріасовий період (225-193 млн. років тому) , юрський період (193-136 млн. р. тому) і крейдовий період (136-64 млн. р. тому). Кожен з цих періодів відзначається своїми, властивими тільки йому фіз. -геогр. умовами, певним розподілом моря і суші, а в межах останньої — гірських хребтів і рівнин, специфіч. краєвидами, складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому. Наприкінці палеозойської ери завершуються великі горотворні рухи в земній корі, об'єднані під назвою герцинських. Вони зумовили різкі зміни фіз. -геогр. умов на Землі і, в зв'язку з цим, значні зміни в складі органічного світу

На початку М. е вимерло багато деревовидних вищих спорових рослин, дуже поширених раніше, зникли амфібії — стегоцефали, не стало багатьох морських безхребетних трилобітів, чотирипроменевих коралів, гоніатитів тощо. Їх змінили голонасінні рослини гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні та ін. Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді, з'явилися перші покритонасінні рослини — платани, лаври, магнолії, різні бобові тощо.

Серед безхребетних широкого розвитку набули молюски, устриці, іноцерами, а з-поміж головоногих — ператитя, амоніти, белемніти та інші.

 Тріасовий період (225-193 млн. років тому)

Тріасовий період характеризується значним скороченням загальної площі платформених морів. Величевні континенти того часу перетиналися високими хребтами молодих гір.

  На рівнинах в умовах жаркого або мінливо вологого клімату утворювались великі площі пустель і напівпустель або низовини, вкриті болотами та лісами. Про це свідчать потужні товщі континентальних червоних або строкатоколірних порід та темноколірних гумідних порід (місцями вугленосних), якими представлені тріасові відклади яа багатьох ділянках земної кулі і зокрема на території України, вся площа якої, за винятком Криму та Карпат, являла собою суходіл.

У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії, при цьому не тільки сухопутні, але й пристосовані до життя у воді (іхтіозаври, мезозаври) і повітрі (птерозаври). Вперше з'явилися динозаври, черепахи, крокодили та ін рептилії, а також перші ссавці. Звірозубі ящери почали поступово вимирати, вже з’явилися їхні нащадки — перші ссавці (аж до часу загибелі динозаврів вони будуть лишатися дрібними незамітними істотами).

Це була епоха архозаврів, спочатку вони вели водний спосіб життя, як сучасні крокодили. З часом їхні задні кінцівки видовжилися. Це дало їм змогу переміститися на сушу, де вони стали пересуватися на задніх ногах (масивний хвіст слугував опорою). Тобто перші динозаври були двоногими. Перший відомий з них — целофіс.

В тріасовому період з’явилися також лесотозаври, герреразаври, массоспондилюси, анхізаври, гетеродонтозаври. Прозавроподи — платеозаври , мусзаври.

Юрський період (193-136 млн. років тому)

За юрського періоду великі простори материків зазнали опускання і трансгресії в їхні межі моря. Наприкінці цього періоду море вкрило величезні простори суходолу як у північній, так і у південній півкулях, причому на території України тільки Український кристалічний щит

1 2 3