Міфологічна основа Авести

філософії, історії Ірану і його давньої географії.

Богів, яким поклонялися індо іранці, було багато, а образ богослужіння завжди присвячувався окремому божеству. Поряд з божествами культу (Вогонь, Вода, Хаома. . . ) існували і “природні” боги, що символізували ті чи інші явища природи. Це були боги неба і землі, яких іранці називали Асман і Зам, боги сонця і місяця – Хвар і Мах, два божества вітру – Вата і Вайу.

Іранці вважали, що існують закони природи, завдяки яким сонце рухається рівномірно, відбувається зміна часу і тим самим забезпечується порядок, існуючий в світі. Одна обставина, якій законодавці і жреці надавали великого значення -  це святість даного людиною слова. Слово повинно викликати повагу.

Ахура – Мадза – верховне божество, діями якого ніхто не міг управляти. Він в уявах віруючих ні з яким природними явищами не пов’язаний, але є уособленням мудрості, яка повинна керувати всіма діями і богів, і людей.

Індо іранці вірили у кількох абстрактних божеств. І взагалі в них була схильність уособлювати то, що тепер ми б назвали абстракціями. Як далеко заходив процес “обростання” божества, залежно від того, наскільки воно було пов’язано з життям людей і релігійними звичаями і на скільки популярним воно від цього ставало.

Сама ідея про “сім божеств” і стала основною у вченні Зароастри, хоча їх основою були старі уявлення про походження світу. Спочатку, як вважав Зароастра, Ахуро – Медза, створив за допомогою Святого  Духа  (Сперта Маінйу) 6 більш низьких божеств. Разом з головним вони склали 7 божеств, які створили світ. Ці 6 божеств, в свою чергу, як вчив Зороастр, визвали до життя інші божества, які були добрими богами, що починалися  ще у давньоіранському пантеоні

(Сам Зороастр в Гатах, прямо  чи опосередковано звертається до декотрих з них, а особливо до Мітра, Апали – Непату, Сраоше, Аші, Геуш – Ірвака). Але всі божества є втіленням самого Ахура – Мадзи, спричиняють творення добра і знищенню зла на землі. В язичницьких віруваннях іранців характерно зв’язок абстрактних божеств з явищами природи, явище це розглядалось як уособлення самого божества. Тому не дивно, що вже у Гатах проходило таке ж  об’єднання семи Амеша – Сети з сімома творіннями. Зороастризм став рахуватися раціоналістичною релігією. Людина не тільки повинна опікуватися шістьма меншими творіннями, а й слідкувати за особистим фізичним, моральним здоров’ям, піклуватися про своїх братів, тому, що кожен із них окремо є створінням божим.  

Висновок.

Отже, міфологія є основним ядром побудови “Авести”. Тут ми спостерігаємо розвиток і узагальнення уявлень людей від найдавніших часів.

Така міфологічна основа “Авести”, в яку на окремому етапі вплітаються героїко-епічні елементи. Тут знаходимо і джерела соціальної утопії іранців – віри в справедливого і гуманного царя, і мрії про ідеальну вільну общину. Характерно, що “Авеста” не раз повертається до питання, “про добрих вождів”, що мають виганяти ворогів із місць, населених племенами, і охороняти їх мир і працю.

Використана література.

  1. Никитина, Поевская, Познеева. Лит. Древнего Востока – М. – 1962г.
  2. Бойс, Мери. Зороастрийцы. Верование и обычаи –
1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні