Міжнародна реєстрації знаків на товари та послуги

порівняно з системою першого використання. Слід зазначити, що аналіз законодавства про товарні знаки багатьох держав Європейського Союзу, де діє реєстраційна система, дозволяє зробити висновок, що для всіх них характерним є те, що надання охорони та її обсяг пов’язані з фактом використання знака.

 

РЕЄСТРАЦІЯ ЗНАКА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОДАННЯ ЗАЯВКИ НА ВИДАЧУ СВІДОЦТВА

В Україні право на товарний знак виникає з моменту подання заявки на видачу Свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі — Свідоцтво). Згідно зі ст. 7 Закону про товарні знаки, особа, що бажає отримати Свідоцтво, подає до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Департамент) заявку, яка являє собою сукупність документів, необхідних для видачі Свідоцтва. Загальні вимоги щодо заявки викладені в ст. 7 Закону про товарні знаки, а більш детально вимоги до заявки регламентовані Правилами складання, подання і розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. (далі — Правила).

Однією з основних вимог щодо заявки є вимога єдності, згідно з якою кожна заявка має стосуватися тільки одного товарного знака. Заявка складається українською мовою і має містити:

заяву про реєстрацію товарного знака, яка подається за формою, доданою до Правил. Така заява містить визначену кількість розділів, позначених відповідним кодом для ідентифікації бібліографічних даних. Порядок заповнення кожного розділу регламентований Правилами

Так, встановлено стандарти зазначення назви та адреси заявника, пріоритету, даних щодо зображення знака, для якого запитується охорона. Заява обов’язково підписується заявником або його представником за дорученням;

зображення позначення, що заявляється (10 відбитків розміром 8 см на 8 см, якщо заявляється кольоровий товарний знак; або 5 відбитків такого ж розміру, якщо товарний знак є чорно-білим, або заявляється без зазначення кольору);

перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати товарний знак, згрупованих за міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації товарних знаків. На сьогоднішній день діє восьма редакція міжнародної класифікації;

документ про сплату збору за подання заявки (в тому числі за експертизу), оформлений відповідно до вимог Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543 (далі — Положення про збори). Згідно з Положенням про збори, збір за подання заявки складає 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 3 класи товарів та послуг відповідно до міжнародної класифікації. За кожний додатковий клас більше 3-х, до суми збору додається ще 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні елементів, про які йдеться у п. 1 ст. 6 Закону про товарні знаки (державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки); 

довіреність на ім’я представника, якщо заявка подається через такого.

Чинне законодавство України надає заявнику можливість діяти як особисто, так і через представника. Таким представником може бути, зокрема, представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений). Інститут патентних повірених був запроваджений в Україні Положення про представників

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні