Міжнародна реєстрації знаків на товари та послуги

про сплату державного мита за видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва. Для подання документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва заявнику надається строк в три місяці. Якщо протягом зазначеного строку документ про сплату державного мита не надійшов до закладу експертизи, заявка вважається відкликаною і публікація не провадиться. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Департамент здійснює державну реєстрацію товарного знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. В місячний термін після державної реєстрації товарного знака Департамент здійснює видачу свідоцтва в порядку, встановленому Положенням про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та порядок видачі свідоцтв, затвердженим наказом Держпатенту України від 5 грудня 1995 р. № 180 (далі — Положення про реєстр). Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання, або надсилається за адресою, що зазначена в рішенні про видачу свідоцтва. Положення про реєстр встановлює форму свідоцтва, яка містить бібліографічні дані, що супроводжуються кодами для ідентифікації бібліографічних даних (ІНІД) по знаках, зазначення власника свідоцтва, зображення знака та перелік товарів і послуг, для яких знак зареєстровано. Відомості про продовження строку дії свідоцтва та відомості про зміни, що стосуються реєстрації товарного знака, вносяться на додаткові листи (доповнення) до свідоцтва. Голова Департаменту засвідчує Свідоцтво підписом, який може бути факсимільним.

Отже, права на товарний знак випливають із Свідоцтва, що видається згідно з поданою заявкою. Специфіка виключного права на товарний знак полягає в тому, що Свідоцтво надає власнику виключне право користуватися товарним знаком та забороняти іншим таке користування. Позитивне право користування, що належить власнику, визнане законодавством про товарні знаки більшості країн світу

Право забороняти іншим особам використовувати його товарний знак без дозволу діє з дати подання заявки на видачу Свідоцтва, але реально скористатися ним можна лише після отримання цього Свідоцтва, адже тільки воно надає це право. В цьому, власне, і полягає колізія. Свідоцтво надається приблизно через 1,5-2 роки після подання відповідної заявки, крім того, подання заявки не гарантує реєстрації товарного знака, а отже, і видачі свідоцтва. Тобто протягом періоду розгляду заявки на видачу свідоцтва дії заявника щодо захисту прав на товарний знак досить обмежені. Це, в свою чергу, створює сприятливу ситуацію для всіляких порушень. Радимо починати дії з припинення використання товарного знака, щодо якого подана заявка на отримання Свідоцтва, якомога раніше, наприклад, шляхом написання листів-попереджень особі порушника. При цьому слід пам’ятати, що для того, щоб запобігти введенню споживача в оману, власник може заперечити використання товарного знака. Це право поширюється не лише на ідентичні товарні знаки, а й на товарні знаки, схожі до ступеню змішування з тим знаком, який належить власнику. Останній повинен мати змогу опротестувати будь-яке використання свого товарного знака третьою особою стосовно товарів, для яких його зареєстровано. Отже, право на товарний знак вважається порушеним, якщо існує небезпека або вірогідність введення споживача в оману внаслідок використання ідентичного товарного знака або такого, що схожий на нього до ступеню змішування. Це правило поширюється здебільшого на однорідні товари. Звісно, останній факт має визначатися спеціальною експертизою, але, на жаль, в Україні ще недостатньо відповідних фахівців. За існуючою практикою такі експертизи проводить інститут судових експертиз, а також патентні повірені,

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні