Міжнародна система охорони авторського та суміжних прав

вироби тощо;

ü ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

ü сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

ü похідні твори;

ü збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

ü тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

ü інші твори. [7]

 Суміжні права з англійської мови дослівно будуть переводитися як сусідні (neіghborіng) або зв'язані (related). Дійсно, суміжні права являють собою права, які обумовлені існуванням майнових авторських прав .

Власниками суміжних прав є:

    виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

    виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

    виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

    організації мовлення та їх правонаступники.

 Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу. Організації мовлення користуються наданими правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.

Міжнародна система захисту авторського та суміжних прав представлена переліком нормативних документів, які регулюють основні принципи охорони авторських прав та суміжних прав:

v Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 року (переглянута в Парижі 24 липня 1971 року);

v Угода про співробітництво в області охорони авторського права і суміжних прав (Москва, 24 вересня 1993 року);

v Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фоногорамм (від 29 жовтня 1971 року);

v Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (від 24 липня 1971 року);

v Міжнародна конвенція по охороні прав виконавців, виробників фонограм віщальних організацій (Римська конвенція) від 26 жовтня 1961 року;

v Брюссельська конвенція про поширення несучих програм сигналів, переданих через супутники від 21 травня 1974 року;

v Договір ВОІС по авторському праву від 12 грудня 1996 року;

v Договір ВОІС по виконаннях і фонограмах від 20 грудня 1996 року [9].

Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 року переглянута в Парижі 24 липня 1971 року, передбачає наступне. Строк охорони творів, на які поширюється дія дійсної Конвенції, не може бути коротший за період, що охоплює час життя автора та двадцять п'ять років після його смерті.

Однак Держава, що домовляється, яка до моменту набрання чинності  дійсною Конвенцією на його території обмежує цей строк для творів певних категорій періодом, обчислювальним із часу першого випуску у світло добутку, вправі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні