Міжнародна система охорони авторського та суміжних прав

зберегти такі відступи або поширити їх на добутки інших категорій. Для творів всіх цих категорій строк охорони не може бути коротшим за двадцяти п'яти років, починаючи з часу першого випуску.

У кожній з держав, що домовляються, де до моменту набрання чинності Конвенцією на їх території строк охорони не обчислюється виходячи із тривалості життя автора, цей строк може обчислюватися із часу першого випуску твору або у відповідних випадках – з часу реєстрації цього добутку, що передувала випуску. Строк охорони не може бути коротше двадцяти п'яти років, починаючи із часу першого випуску або, у відповідних випадках, із часу реєстрації добутку, що передувала випуску.

Якщо законодавством Держави, що домоляється, передбачені два або декілька послідовних періодів охорони, то тривалість першого періоду не може бути менша за тривалість одного з мінімальних періодів, зазначених вище. Постанови даної Конвенції не застосовуються до фотографічних творів і творів прикладного мистецтва. Однак у Державах, що домоляються,  та надають охорону фотографічним добуткам, а також творам прикладного мистецтва, оскільки вони є художніми, строк охорони таких творів не може бути коротшим за десять років. [2]

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фоногорамм, прийнята 29 жовтня 1971 року, передбачає, що кожна держава-учасник зобов'язується охороняти інтереси виробників фонограм, що є громадянами інших держав-учасників, від виробництва копій фонограм без згоди виробника та від ввозу таких копій щоразу, коли згадані виробництво або ввіз здійснюються з метою їх поширення серед публіки, а також від поширення цих копій серед публіки

Згідно даної Конвенції, кожна держава-учасник, що забезпечує охорону шляхом надання авторського права або іншого особливого права або шляхом застосування карних санкцій, може передбачити у своєму національному законодавстві обмеження, що стосуються охорони інтересів виробників фонограм, того ж характеру, що й ті, які допускаються відносно охорони інтересів авторів літературних і художніх творів. Однак, обов'язкові ліцензії можуть бути передбачені тільки в тому випадку, якщо задоволені всі наступні умови:

  • Ø відтворення призначається для використання винятково з метою навчання або наукових досліджень;
  • Ø ліцензія дійсна тільки для відтворення на території держави - учасника, чиї компетентні органи надали ліцензію, і не буде поширена на експорт копій;
  • Ø відтворення, здійснене в силу ліцензії, спричиняє   право на справедливу винагороду, обумовлена згаданими органами з обліком, поряд із прочим, числа копій, які будуть зроблені. [5]

 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 року визначила критерії для надання охорони кінематографічним  творів, творів архітектури і певних художніх творів. Країни, до яких застосовується дійсна Конвенція, утворили Союз для охорони прав авторів на їх літературні й художні твори.

Згідно ст. 4 даної Конвенції, охорона буде надаватися:

    авторам кінематографічних творів, виготовлювач яких має свою штаб-квартиру або звичайне місце проживання в одній із країн Союзу;

    авторам творів архітектури, споруджених у якій-небудь країні Союзу, або інших художніх призведений, що є частиною будинку або іншого спорудження, розташованого в якій-небудь країні Союзу.

 За законодавством країн Союзу зберігається право визначати ступінь застосування їхніх законів до творів прикладного мистецтва й промислових малюнків і зразкам, а також умови охорони таких творів, малюнків і зразків. Відносно  творів, які охороняються в країні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні