Міжнародне бібліотечно-бібліографічне співробітництво
План
Міжнародне співробітництво бібліотек
Поточні проблеми бібліотекознавства
Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ
Міжнародне співробітництво бібліотек у формуванні електронного середовища наукових бібліотек
Література
Міжнародне співробітництво бібліотек
Міжнародне співробітництво бібліотек має давні традиції. Починалося воно з міжбібліотечного обміну книжками і бібліографічною продукцією.
В наш час, в умовах формування всесвітнього інформаційного простору на фунті інформаційної технології, воно набуває все більшого значення. Співробітництво в галузі бібліотечної діяльності є неодмінною умовою подальшого розвитку країн на фоні поглиблення економічних, культурних, політичних, освітніх взаємовідносин.
Основним напрямами міжнародного співробітництва в бібліотечній сфері є обмін науковою, технічною, економічною інформацією і документами, партнерство в створенні і застосуванні міжнародних інформаційних систем, творчий обмін співробітниками і студентами.
Формою єдності та консолідації професійних кадрів є професійні асоціації в бібліотечно-інформаційній сфері. Асоціація (від латинського «associo» - з'єдную, зв'язую) - це об'єднання, спілка, угрупування, створене для досягнення спільної мети.
Професійні об'єднання існують більше ста років. За станом на 1990 рік було зареєстровано: 76 міжнародних, 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних діючих асоціацій, їх діяльність має велике професійне і соціокультурне значення. Виконуючи, перш за все, завдання професіоналізації бібліотечно-інформаційних фахівців, вони вирішують багато питань, пов'язаних з науковими дослідженнями в галузях соціально-комунікативної сфери, забезпечують умови для поліпшення бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства, видання професійної літератури, інформування громадськості про бібліотечну професію та ін.
За трактовкою В. С
Професійні асоціації (на відміну від непрофесійних) - складова частина професії. Участь в них вимагає високого рівня підготовки фахівців.
Склалися певні підходи до класифікації існуючих професійних об'єднань: за видами членства (бібліотечно-інформаційні установи; окремі представники професії; бібліотечно-інформаційні установи та окремі представники професії); за категоріями установ; за кваліфікацією осіб; за територіальним або географічно-політичним розподілом та ін.
Найбільш логічним підходом до класифікації вважається поділ професійних об'єднань за територіальним охопленням: всесвітні (міжнародні - ІФЛА, FID), континентальні, регіональні, національні (Українська бібліотечна асоціація, Американська бібліотечна асоціація) та місцеві.
Всі підходи уявляються досить умовними і, в деякій мірі обмежені завданнями класифікації або певних досліджень.
Національні бібліотеки стали головним елементом механізму співробітництва бібліотек на міжнародному рівні. Вони представляють свою державу і очолюють участь своїх бібліотек в міжнародних бібліотечних організаціях, програмах. Формою їх участі є безпосереднє входження до всесвітніх і регіональних мереж та систем, участь в банках бібліотечних та інформаційних організацій, пряма взаємодія з закордонними бібліотеками. Важливою є участь НБ в реалізації основних програм Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (ІФЛА), праця по стандартизації в області бібліотечної справи в межах міжнародної організації по стандартизації (ІСО), впровадження стандартів ІСО в практику роботи бібліотек своїх країн. Участі НБ в процесах міжнародного співробітництва бібліотек необхідний офіційно-державний рівень.
Але в наш час зростає потреба в поширенні міжбібліотечних зв'язків на регіональному і низовому рівнях на двосторонній основі.
В останні роки найбільш важливими аспектами для рішення на міжнародному рівні вважаються проблеми