Модель демографічних процесів

План

 

Вступ

1, Призначення  і суть моделі  демографічних  процесів

2,  Показники демографічних процесів

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

В сучасній статистиці використовуються різні методи, які мають різну точність та беруть за основу різні моделі. Деякі з них дають характеристику зміни населення в цілому — це моделі, які засновані на використанні в прогнозуванні математичних функцій (лінійна, експотенційна, логістична). Зміни чисельності населення найчастіше не мають різких ривків та нагадують деякі математичні криві, тому виникає питання про згладжування фактичній динаміці населення за їх допомогою.

Метою дослідження є розкриття основ використання математичного моделювання при прогнозуванні чисельності населення.

Демографічні моделі призначені для характеристики стану населення, окремих елементів відтворення населення чи процесу відтворення в цілому. Термін «демографічні моделі» почав широко використовуватися в науковій літературі з початку 40-х років ХХ сторіччя.

В сучасній статистиці демографічні моделі в основному використовуються:  для отримання кількісних характеристик демографічних процесів та явищ. Особливе значення ці моделі мають при визначенні узагальнюючих характеристик інтенсивності демографічних процесів (середня тривалість житті, нетто-коефіцієнт відтворення населення та ін. ), які є ендогенними змінними відповідних демографічних моделей, що є основою демографічних таблиць.

1, Призначення  і суть моделі  демографічних  процесів

Прогнозування динаміки чисельності та структури населення, чисельності та склад сімей, режимів відтворення населення, різних демографічних процесів складає значну частину діяльності міжнародних, державних та неурядових організацій, закладів та наукових інститутів. Провідні демографи, економісти, статистики здійснили чимало глибоких та різноаспектних досліджень проблем моделювання відтворення населення. Процес моделювання зміни чисельності населення, використання математичних, демографічних, статистичних методів викладено у наукових і навчально-методичних працях вчених А. Я. Боярського, Г. С. Кільдишевої, С. С. Герасименка, Н. В. Ковтун, Г. І. Купалової, А. М

Єріної, І. К. Дрозда, Л. В. Черничука, В. Г. Швеця, П. Є. Шевчука. Сучасний погляд на проблему демографічного прогнозування полягає у синтезі елементів моделювання та власне прогнозу. Ця методологія має назву потенційного аналізу, який синтезує два основних підходи: соціально-інтегративний та регіонально-типологічний.

В сучасній статистиці використовуються різні методи, які мають різну точність та беруть за основу різні моделі. Деякі з них дають характеристику зміни населення в цілому — це моделі, які засновані на використанні в прогнозуванні математичних функцій (лінійна, експотенційна, логістична). Зміни чисельності населення найчастіше не мають різких ривків та нагадують деякі математичні криві, тому виникає питання про згладжування фактичній динаміці населення за їх допомогою. Метою дослідження є розкриття основ використання математичного моделювання при прогнозуванні чисельності населення.

Демографічні моделі призначені для характеристики стану населення, окремих елементів відтворення населення чи процесу відтворення в цілому. Термін «демографічні моделі» почав широко використовуватися в науковій літературі з початку 40-х років ХХ сторіччя.

Більшість демографічних моделей не можуть розкрити явище, що моделюється, з урахуванням багатьох чинників та складових. Використання демографічних моделей потребує абстрагування ряду характерних ознак, властивостей об’єкта моделювання, які чи є несуттєвими, чи вважаються несуттєвими, с точки зору задач, які вирішує моделювання. «Ще на початку 1990-х років, коли демографічні моделі демонстрували неістотні відхилення від фактичних даних, в демографічній літературі вказувалося на можливе настання непередбачуваних, кардинальних зрушень у відтворенні населення України внаслідок бурхливих соціальних, політичних, економічних та екологічних змін. Причиною цього є недетерміністичність соціальних і, зокрема, демографічних процесів. З одного боку, їх не можна виразити у вигляді певного закону, функції певного виду. Застосування кореляційно-регресійних моделей не гарантує, що встановлені статистичні закономірності будуть постійними чи змінюватимуться в майбутньому певним чином. З іншого боку, демографічний розвиток, як розвиток

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні