Молодь і політика

План

Молодь і політика: типологія моделей політичної активності 3

Участь молоді в процесах прийняття рішень і громадському житті 9

Mолодіжні питання в інших політиках. 12

Список літератури. 16

 

Молодь і політика: типологія моделей політичної активності

Особливий інтерес до молоді, як суб’єкта політичного життя на даному етапі розвитку нашої держави обумовлений тим, що вона являється активною групою суспільства, яка визначає зміст і характер теперішнього і, головне, майбутнього вектора розвитку України. Разом з цим, незважаючи на велику кількість публікацій, різних напрямків та підходів, дослідження молоді, як специфічного політичного актора потребує подальшого вивчення і переосмислення, оскільки роль молодих людей в політичних процесах змінюється з плином часу та в ході трансформаційних перетворень суспільства. Одним із найактуальніших завдань, пов’язаних з дослідженням політичних акторів є створення типології політичних суб’єктів, яка була б не лише відображенням досліджуваного явища, але й полегшувала його вивчення в майбутньому. Саме цим обумовлена актуальність даної роботи. Отже, метою даної роботи є створення типології моделей політичної активності молоді. Таким чином, об’єктом нашого дослідження є українська молодь, що характеризується певним ступенем політичної активності, а предмет нашого дослідження визначає саме та сфера діяльності молодих людей в нашій державі, що пов’язана з участю в політичному житті та політичних процесах.

В науковій літературі питанням типології політичних суб’єктів приділялося достатньо уваги. Існує багато варіантів тлумачення форм політичної активності в залежності від критерію, що береться за основу класифікації. Відомими є типології політичних суб’єктів Л. Мілбраса [1; с. 156], М. Каазе й А. Маша [2; с

154], М. Головатого [4; с. 136], Г. Новічкова [5; с. 17]. Проте переважна більшість дослідників підставою поділу при створенні типологій обирала об’єктивні критерії (політико-правові, соціально-економічні, демографічно-територіальні, інституційно-організаційні), залишаючи поза увагою не менш вагомі, особистісні суб’єктивні чинники.

Запропонована нами класифікація побудована за критерієм «мотив – значущість – прояв» і зосереджує основну увагу на суб’єктивних характеристиках явища політичної активності, до яких ми відносимо мотиваційні (сукупність мотивів, що керують поведінкою молодої людини та сприяють її залученню до політики), ціннісно-орієнтаційні (набір актуальних цінностей та ціннісних орієнтацій молоді в даному суспільстві, що інтеріоризовані особистістю, а також специфічних особистісних цінностей молодої людини), цілеорієнтовані (особисті цілі, на досягнення яких спрямована діяльність індивіда). Ми виділили сім моделей «політичної людини»:

«Конформіст» - цей тип людей, в основному, не цікавиться політикою. Вони несвідомо втягуються в політичні процеси завдяки впливу зовнішніх факторів, оточення. До цього типу відносимо: молодих людей, що проживають на території, де загальний рівень політичної активності населення є високим, і вони, в силу власної конформності, підкоряючись традиції, вступають в політику; молодь, яка розпочинає політичну діяльність під впливом друзів, знайомих, а частіше – родичів, які є активними в політиці. Цими людьми керують традиційні мотиви, небажання відрізнятись від основної маси, прагнення догодити близьким, наслідувати поведінку інших.

«Прагматик» - цій моделі притаманна дещо вища ступінь зацікавленості політикою, проте не як сферою діяльності, а як інструментом. Для них політика не є ціллю, а лише засобом її досягнення, задоволення власних потреб та інтересів. Цей тип політичної людини доволі поширений в наш час. Участь в політиці, в основному, ситуативна – в періоди, коли зростає можливість отримати

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні