Молодіжний та дитячий рух в Україні

яких спрямована на вирішення молодіжних проблем. У кожному суспільстві в правових державах ці структури можуть бути різними за формами та шляхами формування, але головне що їх всіх об’єднує це формування та реалізація молодіжної політики. Політичні і правові норми є важливими компонентами молодіжного руху як політичної системи.

Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні.

 Молодіжний та дитячий рух як система складається із 3-х підсистем, зупинимося на характеристиці організаційно-інституційної підсистеми. До її складу входять: державні структури та громадські структури. Головними у цій підсистемі є державні інститути, проте необхідно зазначити, що провідними і найбільш значимими в ній були і залишаються громадські самодіяльні структури. Основна причина такого стану речей: існування молодіжного руху довший час лише у формі громадських, самодіяльних об’єднань а державні інститути молодіжного руху активно почали формуватися лише останні 10-12 років. На думку більшості юнологів, організаційно молодіжний рух складається з таких громадських об’єднань:

 1. серцевина молодіжного руху, найбільш важливою його ланкою є молодіжні організації, тобто під різними назвами (союзи, спілки, асоціації, рухи. . . ) вони різні за назвою, за масштабами діяльності, за політичною забарвленням;

 2. різноманітні громадські молодіжні та дитячі фонди (зокрема: Дитячий фонд України, благодійний фонд підтримки робітничої та селянської молоді, Український фонд студентів);

 3. аматорські клуби за інтересами, що різняться як за напрямками (культурологічні, спортивні

. . ) так і за формами діяльності;

 4. молодіжні об’єднання, які не мають чітко вираженої організаційної структури, програмних документів їх називають „неформальні групи”. До 80-х років „неформалами” називали майже всі молодіжні організації окрім комсомольської та піонерської. Сьогодні „неформальна група” – це група людей яких зв’язують особисті, не закріплені організаційно та не оформлені юридично зв’язки.

 5. релігійні молодіжні об’єднання;

 6. молодіжні секції, філії, „крила” при дорослих громадських організаціях та партіях;

 7. молодіжні підприємства, госпрозрахункові установи, що діють при громадських молодіжних організаціях, а також окремі об’єднання молоді, які займаються виробничою, комерційною діяльністю не в межах громадських об’єднань (наприклад студентські загони МЖК, молодіжний туризм).

 Більше 90% молоді входять до молодіжних громадських організацій, отже варто досконало з’ясувати що конкретно розуміють під поняттям „молодіжної громадської організації”. Отже МГО – це певні молодіжні суспільні сили, які: а) в тій чи іншій степені усвідомлюють свою специфічність, особливість своїх власних інтересів і свого місця і ролі в суспільстві; б) здійснюють певну суспільно значиму діяльність, яка напрямлена на реалізацію їхніх інтересів; в) мають чіткі внутрішні структури. Серед всіх визначень молодіжних організацій найбільш науковим, яке відповідає реаліям сьогодення є те, яке дане в Законі України „Про молодіжні і дитячі громадські об’єднання” від 1 грудня 1998. молодіжні громадські організації – це об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших суспільних інтересів. Дитячі громадські організації (там же) – це об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, що напрямлена на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства.

 Іншими словами молодіжні організації це те місце де молоді люди можуть розвивати

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні