Морфемна будова слова

виступати — виступ, сходити — схід, заспіва­ти — заспів.

За допомогою суфіксів, які мають емоційне значення, від іменників з нейтральним емоційним значенням утворюються здрібніло-пестливі або збільшувально-згрубілі іменники. Пор. , з одного боку, дубок, дубочок, а з другого — дубище. Здрібніло-пестливого значення іменникам найчастіше надають су­фікси -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк)та ін. : ручка, ніжка, дубок, дубочок, вершок, вершечок, ві­конечко, відеречко, водиця, коник, столик, дівчина, дівчинонька, річенька.

В іменниках виділяються також суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість (ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ість, -ізм (изм) і багато інших: шах­тар, столяр, мудрець, робітник, мастильник, в'язальник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, молодість, патріотизм, гуманізм, 

3. ПРИКМЕТНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Прикметники поділяються на якісні і відносні. Від якісних прикметників за допомогою словозмінних суфіксів -ш (іш) та словозмінного префікса най- утворюються ступені порів­няння: старий — старший — найстарший; світлий — світлі­ший — найсвітліший. Якісні прикметники можуть передавати також більшу чи меншу міру ознаки, якості. Для цього слу­жать словотворчі префікси пре-, за-, над- (предобрий, пре­завзятий, премудрий, зависокий, завеликий, надпотужний, надвисокий) і суфікси -езн-, -уваг (юват), -еньк-, -есеньк (ісіньк, юсіньк), -аст (яст) та ін

(величезний, старезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнесенький, гарнісінький, тонюсінь­кий, довгастий, червонястий).

Відносні прикметники, а також деякі якісні, утворюються за допомогою численних словотворчих суфіксів від іменників (дуб — дубовий, вода — водяний, зуб — зубатий, слюсар — слюсарський, батьків — батьківський, дерево — дерев'яний), іменників з прийменниками (без упину — безупинний, між об­ластями — міжобласний, без меж — безмежний, дієслів (бала­кати — балакливий, прислівників (сьогодні — сьогоднішній, вчора -— вчорашній, дома — домашній). Віддієслівні прикметники часто утво­рюються за допомогою словотворчих суфіксів і префікса не- (непролазний, непроникний, непрохідний).

Присвійні прикметники утворюються від іменників чоло­вічого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ів(ов), -ів(їв), -ев(ев) і від іменників жіночого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ин-, -їн-: батько — батьків, батькова, батькове, батькові; лікар — лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій — Матвіїв, Матвієва, Матвієве, Матвієві; жінка — жінчин, жін­чина, жінчине, жінчині; Надія — Надіїн, Надіїна, Надіїне, Надіїні.  

4. ДІЄСЛІВНІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Префікси надають дієсловам значення напряму дії (ви­їхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати), початку або кінця дії (запрацювати, донести, принести), повторюва­ності дії (постукувати, потрушувати) та ін. З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: повідкривати, понаносити, понаприносити.

Префікси з-, по-, про-, на- можуть не вносити в дієслово додаткового відтінку. У таких дієсловах вони виступають як словозмінні — з їхньою допомогою утворюються форми до­конаного виду: їсти — з'їсти, шити — пошити, читати — прочитати, писати — написати.

Дієслівні суфікси теж можуть бути і словотворчими і сло­возмінними. За допомогою словотворчих суфіксів утворю­ються нові дієслова від іменників (обід - обідати, сідло - сідлати, мир - мирити, робітник - робітникувати), прикмет­ників (білий - біліти, чорніший — чорнішати, молодий - мо­лодити), а також зрідка від займенників, вигуків, часток (ви - викати, ой - ойкати, так -такати). Словозмінними ці самі суфікси вважаються тоді, коли вони вживаються

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні