Морфемна будова слова

для тво­рення форм недоконаного виду від форм того самого дієслова доконаного виду: розв’язати — розв’язувати, розвеселити — розвеселяти,  пробити — пробивати.   

5. Прислівникові префікси і суфікси.

3 історичного погляду всі прислівники є похідними. Проте історія виникнення таких прислівників, як де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди і под. , ховається далеко в глибині віків, а тому на сьогодні їх слід визнати непо­хідними.

Переважна більшість прислівників утворилася від прик­метників (чистий - чисто, теплий - тепло, добрий - добре), іменників (дім - дома, мить - миттю, ранок - ранком, міс­це - місцями), іменників з прийменниками (з верху - зверху, з-під споду - спідсподу, в голос - вголос, в горі - вгорі), інших прислівників (куди - декуди, коли - деколи, інколи, як - абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись). Багато прислівників утворилося від тих форм іменників, прикметників, дієслів, які тепер уже не існують, наприклад: здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прий­менником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чолові­чого роду).

Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. До власне прислівникових префіксів належить по-, за допомогою якого утворюються при­слівники від прикметників (по-батьківському і по-батьківськи) та від числівників (по-перше, по-друге і т. д. ) та що- (щодня, щоночі). Власне прислівниковими суфіксами є -о та -е у відприкметникових прислівниках (швидко, терпляче), -ому та рідше , які супроводжують творення відприкметникових прислівників за допомогою префікса по- (по-хазяйському — по-хазяйськи), -чі (в числівниках двічі, тричі), а також запози­чені у прикметників -ечк-, -еньк-, -ісіньк-, -есеньк-, що вжи­ваються для вираження здрібніло-пестливого значення: швиденько,  точнісінько,  тихесенько, такечки, ондечки і под. Прислівники, утворені від якісних прикметників, збері­гають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прик­метникових словозмінних суфіксів -ш- (іш) та префікса най-: тепло -тепліше, найтепліше, тонко - тонше - найтонше

 

6. ПРОДУКТИВНІ  І  НЕПРОДУКТИВНІ  ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Неважко помітити, що одні префікси й суфікси зустрі­чаються у словах дуже часто, з їхньою допомогою утвори­лося багато слів, а інші виступають лише в поодиноких сло­вах. Частовживані префікси і суфікси звуть продуктивними, рідкісні — непродуктивними.

Префікси завжди дуже продуктивні в дієсловах. Пор. : виходити, виносити, виписувати, вирощувати, виробляти і багато ін. ; доходити, доносити, дописувати, дорощувати, до­робляти і т. д. До продуктивних належить словозмінний прик­метниковий префікс най- (найбільший, наймогутніший, найкра­щий), словотворчі прикметникові пре- (прегарний, предобрий, премудрий), без- (безголосий, безбородий, безкрилий), за- (за­великий, зависокий, задовгий), прислівниковий по- (по-товариському, no-українському, по-російськи) та ін. В іменни­ках виступають тільки непродуктивні префікси па- пагорб, пасинок, паросток), пра- (прадід, прабаба, прабатько), су- (супутник, сузір'я), уз- (вз-) (узлісся, узгір'я).

Дуже широко представлені в мові іменникові суфікси. За їх допомогою утворюються слова на означення осіб за харак­тером їх діяльності (робітник, вугільник, будівник, керівник, подавальник, в'язальник, будильник, фольклорист, геодезист), за належністю до партій, різних ідейно-політичних напрямів (комуніст, марксист, матеріаліст, атеїст), за походженням з якоїсь місцевості (полтавчанин, подолянин, харків'янин, лубенець) і под. Нерідко близькі за змістом слова утворюються за допомогою різних суфіксів. При цьому одні з них висту­пають частіше, є продуктивнішими, інші —

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні