Мови міжнародного спілкування

у жовтні 2005 року професором Женевського університету, фахівцем у галузі лінгвоекономіки паном Франсуа Гріном був опублікований звіт, в якому він дослідив мовну ситуацію Євросоюзу. Найбільш вражаючим висновком звіту є те, що з причин панівного положення англійської мови у світі Великобританія отримує 17-18 мільярдів євро щороку.

Зрозуміло, що не йдеться про прямі виплати Об’єднаному Королівству з мовних причин, а тільки про 75% з усіх надходжень, які професор оцінює, як наслідок гегемонії англійської у світі, а не демографічною вагою самої мови.

Ці суми країна отримує з таких джерел:

  1. економія від нехтування викладанням іноземних мов, а саме: по досягненню 14-16-річного віку школярів уже не навчають іноземним мовам. Вважається, що англійська достатньо розповсюджена, а тому нащо витрачати гроші? Ця практика частіше за все призводить до катастрофічних наслідків. Бувший посол ФРГ Томас Матушок з цього приводу каже: “Я боюся, що молодь, яка не знає нічого, наприклад, про Німеччину, може пройнятися ненавистю до іноземців. Так починаються війни, такою була сумна історія Франції та Німеччини протягом століть” [5].
  2. 700 тисяч іноземних студентів, які приїздять на мовне стажування. Дуже легко проілюструвати це на прикладі США: на початку березня 2007 року Сполучені Штати асигнували 1 мільярд доларів на допомогу латиноамериканським країнам. З цього мільярду 75 мільйонів доларів пішло на те, щоб полегшити молодим латиноамериканцям вивчати англійську мову і згодом продовжити її вивчення в Штатах.
  3. від продажу літератури (як паперової, так і електронної), що прямо або опосередковано пов’язана з вивченням англійської. Це підручники, довідники, словники тощо. Коли в Англії заговорили про скорочення масштабів діяльності Британської Ради (організації по пропаганді англійської мови, культури та способу життя за кордоном), на це миттєво відгукнувся. . . фінансовий додаток до газети “Ґардіан”
    І це не дивно! Адже 1% бюджету складає експорт книжок [6]. Причинно-наслідкові зв’язки наведені нижче на схемі [6].

 Тепер слід описати механізм витіснення однієї мови іншою. Я не зупинятимуся на ситуаціях, коли є пряма та безумовна заборона вивчати мову у школах або ж видавати нею літературу тощо.

Так от, цей процес проходить приблизно так: через надмірні запозичення, які допускають носії, з однієї мови у словник іншої проникають лексичні елементи, змінюючи при цьому словниковий запас останньої. Ще можливо відносно просто виправити (хоча і досить складно) ситуацію, якщо ці запозичення розповсюдилися на вузькоспеціалізовану лексику (комп’ютерна, економічна, політична тощо), а от зміни у побутовій лексиці вже майже невідворотні. . . Чим більша кількість іншомовних запозичень у побутовій лексиці, тим швидше протікає процес асиміляції.

Наступні покоління (приблизно два-три в залежності від швидкості асиміляційних процесів) вже відірвані від культурних набутків минулих поколінь. Вони втрачають свою ідентичність або іншими словами – національне коріння, національну свідомість. Такими людьми легше маніпулювати, чим і користуються дуже часто. Наприклад, пригадаймо тільки виборчі кампанії в Україні та політичні спекуляції на мовному питанні.

Ось два приклади тиску однієї мови і наступної асиміляції іншої:

  1. “У зв’язку з глобалізацією мовам загрожує не тільки винищення, яке схоже на знищення деяких видів тварин. . . Англо-американська хвиля накриває нас і загрожує потопити наш маленький мовний корабель”, – писав Ґерт Кейтель у газеті “Шпіґл” в жовтні 2000 року, стверджуючи, що англійська вже глибоко проникла в структуру німецької мови:
  2. Англійська
1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні