Мови міжнародного спілкування

Тепер слід пояснити чому ж національно нейтральна мова есперанто не спричиняє на стільки деструктивний вплив, як, наприклад, англійська.

По-перше, у світі просто немає такої нації як есперантисти. Кожен носій есперанто має іншу національну ідентифікацію та ототожнення. А тому, якщо немає окремої нації, то і не може бути свідомо координованого впливу.

По-друге, есперантські слова, зазвичай, довші за англійські (особливо, за кількістю складів), а тому інші мови не схильні їх запозичувати.

По-третє, есперанто гнучкіша мова і часто її засоби дозволяють виразніше висловлювати думки. Так, наприклад, англієць може сказати мовою есперанто: “Mi estas 20 jarojn aga” (I am 20 years old), в той час як француз використає форму “Mi havas 20 jarojn” (J’ ai 20 ans), а українець може висловитися інакше: “Mi estas 20-jara” (Я двадцятилітній).

По-четверте, вимова та написання есперанто ближча, ніж англійська, до багатьох європейських мов. Наприклад, вираз la sua love story (історія кохання), що був узятий з італійської газети, більше відповідає есперантському amafero, ніж англійському love story. [1]

Тепер давайте перейдемо до питання мовного захисту, бо все написане вище було, як кажуть, “ліричним відступом для створення позитивного настрою”

Власне сам механізм вкладається у одне-єдине речення: “Вдома користуємося рідною мовою, а за межами домівки – нейтральною мовою есперанто”. Поняття дому не обмежується поняттям будинку, квартири чи хати, а значно ширше, і вміщує у собі поняття етносу, народу, нації.

Я пропоную назвати цей принцип принципом територіального розмежування сфер використання мов.

Так от, якщо друга частина принципу розмежування прямо каже яку мову слід застосовувати за кордоном та з іноземцями, то перша частина відсилає до поняття рідної мови, заставляючи кожного задуматися, а яку ж саме мову вважати для себе рідною! І ось тут кожен вирішує сам за себе.

Оскільки есперанто через свою національну та культурну нейтральність є ”нічиєю”, то етнічні мови не розглядають її як конкурента, не відчувають конкуренції з її боку – сфери ж використання у них різні! – а тому нею можуть послуговуватися всі на рівних умовах.

Додам, що усвідомивши суть принципу, кожен бере на себе посильну відповідальність за подальший розвиток і майбутнє своєї рідної мови.

Приклад автора статті є показовим: маючи етнічне українське коріння (батько та мати українці), мешкаючи на Україні з двох років, знаючи культуру, звичаї, історію і – що найголовніше – володіючи українською мовою, він розмовляв російською!

Зараз же, пройнявшись духом так званої “внутрішньої ідеї” есперанто і познайомившись з вищенаведеним принципом розмежування, критично переглянув ситуацію, змінив мову щоденного спілкування з російської на українську, після чого усвідомив себе українцем не на папері, як було до того, а саме у серці та глибині душі.

Такі випадки не поодинокі. Серед носіїв есперанто національно свідомі люди, які розуміють важливість рідної мови та значення есперанто, зустрічаються значно частіше.

Висновки: для досягнення найвищих результатів описаний механізм необхідно застосовувати паралельно з загальнодержавними заходами національного відродження та вироблення національної ідеї, яка обов’язково повинна бути об’єднуючою за своїм змістом. Необхідно також зрозуміти, що ніякий уряд не зможе нічого вдіяти, якщо не відбудеться самоусвідомлення кожного мешканця країни як представника та повноправного члена нації, а не

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні