Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах

Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах 

Шкільна практика знає немало вправ для засвоєння основ фонетики, граматики. Більшість з них можна об’єднати назвою мовний розбір. Мовний розбір (аналіз) здійснюється в початкових класах у кількох різновидах: звуковий, звуко-буквений, морфологічний (визначення будови слова; розбір частин мови, з’ясування граматичної форми – рід, число, відмінок, час, особа) та синтаксичний. Із звуковим, звуко-буквеним, морфологічним поєднується орфоепічний та орфографічний (вимова слів та правопис), із синтаксичним – пунктуаційний (визначення ролі розділових знаків). Систематично маємо практикувати і лексичний розбір, оскільки без усвідомлення лексичного значення слова не завжди можна визначити його граматичне значення або синтаксичні функції.

Мовний розбір має всебічне значення в практиці навчання. Під час його виконання конкретизуються виучувані поняття й правила; порівняння мовних фактів, знаходження спільного й відмінного, узагальнення позитивно впливають на розвиток логічного мислення учнів; аналіз будови речень, зв’язку слів у них впливає на формування (вмінь свідомо користуватися граматичними формами у власному мовленні. Мовний розбір має велике значення і для розвитку орфографічних навичок, оскільки сприяє усвідомленню граматичної основи застосування орфографічного правила.

Граматичний розбір – це система різноманітних вправ. За характером застосування на уроці він може бути навчальним і контрольним; за обсягом – повним і частковим; за формою – усним і письмовим; за змістом – морфологічним та синтаксичним. Важливою умовою успішного проведення всіх видів граматичного розбору є доказ, мотивування, дотримання певного порядку. Все це дає можливість учневі будувати ґрунтовні граматичні міркування.

1. Аналіз слова за будовою (морфемний). Цей розбір проводиться, починаючи з другого класу [2, 49]. Його доцільно поєднувати з елементами словотвору, що дає можливість учням познайомитись з найбільш уживаними префіксами і суфіксами, з продуктивними зразками словотвору. Спостереження за тим, як від одного слова утворилось інше, сприяють свідомому членуванню слова на морфеми [18, 231-233].

Послідовність розбору слова за будовою (алгоритм) може бути такою: 1. Зміни слово, визначи закінчення

2. Добери спільнокореневі (2-3), виділи корінь. 3. Порівняй спільнокореневі, виділи префікс. 4. Визнач суфікс (після кореня).

З третього класу учні змінюють слово і визначають закінчення та основу слова [2, 55].

Зразок усного аналізу слова за будовою (морфемний): Змінюю слово розписка (документ) – розписку, розписки, розпискою; закінчення – а. Добираю споріднені слова: розписка, записка, підписка; спільна смислова частина - -пис-, це корінь. Порівнюю споріднені слова, визначаю частину, що стоїть перед коренем. Це префікс (роз-). Визначаю частину, яка стоїть між коренем і закінченням. Це суфікс.

Щоб визначити кількість префіксів у слові, добираємо однопрефіксальні слова. Щоб визначити кількість суфіксів у слові, добираємо односуфіксальні слова [19, 180].

Письмовий морфемний розбір здійснюється за допомогою спеціальних позначень: 

 

розписка               бездумний

Визначений зміст морфемного розбору вводиться поступово, по мірі вивчення матеріалу. Слова із складною морфемною будовою даємо лише для часткового розбору – визначити префікс і закінчення, префікс і корінь.

Під час морфемного розбору особливо корисні аналітико-синтетичні вправи такого змісту: “У слові переліт корінь –літ-, префікс пере-. Такий самий корінь у

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні