Мовознавча діяльність Євгена Тимченка

не присудили нікому, але і "Словар української мови", і "Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII століть" одержали дві другі премії. Роботу над своєю працею Євген Тимченко продовжив у радянські часи, коли очолив Комісію історичного словника української мови у Всеукраїнській академії наук.

Член-кореспондент НАН України, мовознавець Григорій Півторак вважає, що видання словника Тимченка має не лише практичне значення. Це пам'ятка української лексикографії.

Важливою частиною наук. доробку Тимченка є його праці з діалектології: «Причинки до української діалектології» (1908), «Програма до збирання діалектичних одмін української мови» (1910, у співавт. з К.Михальчуком), «Вказівки, як записувати діалектичні матеріали на українському язиковому обширі» (1925), «Одна діалектна особливість вживання морфеми ся» (1948) та ін.

Переклав українською мовою карело-фінський народний епос «Калевала» (1901), шосту пісню естонського народного епосу «Калевіпоег» (1945) та ін. Залишив значну рукописну спадщину.

 

Список використаної літератури: 

Булаховський Л. А. Євген Костянтинович Тимченко. «Мовознавство», 1984,т. 6;

Булахов М. Г. Тимченко Евгений Константинович. В кн.: Булахов М. Г.

Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр, словарь, т. 3. Минск, 1978.

 

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні