Національна бібліотека України імені Вернадського

у стилі неокласицизму. Цей будинок складає цілісний архітектурний ансамбль разом з будинком Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58), що збудований за проектом тих же архітекторів у 1939—1940 рр. , та Головним («Червоним») корпусом Університету. З 1989 р. у цьому приміщенні знаходиться Філія № 1 Бібліотеки.

Основна будівля Бібліотеки України імені В. І. Вернадського побудована 1989 р. на ділянці площею 3 га. за проектом архітекторів «Київпроекту» Вадима Гопкала, Вадима Гречини і В. П. Песковського. Вертикальна частина споруди (книгосховище) налічує 27 поверхів, у горизонтальній частині розміщені читальні зали та службові приміщення бібліотеки.

Інтер'єр основного приміщення оздоблений витворами образотворчого мистецтва значної художньої цінності.

У вестибулі Бібліотеки розташоване монументально-декоративне панно «Болі землі» (автори В. І. Пасивенко та В. М. Прядка, площа 300 м2), виконане у техніці енкаустики. Основною темою цієї композиції є розкриття головного призначення науки — захисту життя на Землі.

Фойє перед читальними залами прикрашає гобелен-триптих «Витоки слов'янської писемності» (автори М. Т. Литовченко та І. С

Литовченко, розмір 7 х 3,5 м. ), виконаний у техніці ручного ткацтва. Матеріали — вовна, люрекс. Композиційне рішення гобелену (триптих) обумовлене наявністю колон, які не дозволяють глядачу сприйняти всю площу полотна одночасно. У центральній частині на фоні яскравого вогню зображені язичницькі символи, які уособлюють образи створення світу та зародження писемності. Далі на зміну символічним образам приходять конкретні: київський літописець та письменник Нестор, творці слов'янської азбуки Кирило і Мефодій, лексикограф, письменник і гравер Памво Беринда — автор першого друкованого українського словника, український і російський першодрукар Іван Федоров, політичний і освітній діяч України митрополит київський Петро Могила. Ліва та права частини триптиху присвячені еволюції засобів писемності в умовах інформатизації суспільства.

Автори обох названих вище робіт 1998 року стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Окрасою бібліотечного інтер'єру є скульптурні композиції авторського колективу під керівництвом Б. С. Довганя. У центральному вестибюлі встановлений бюст організатора і першого президента Української академії наук, фундатора бібліотеки В. І. Вернадського. Вздовж пандусу (пологих сходів), що з'єднує перший і другий поверхи бібліотеки, встановлені 11 мармурових бюстів видатних осіб, які внесли значний вклад у розвиток світової науки і культури: Ярослав Мудрий, Іван Федоров, Михайло Ломоносов, Григорій Сковорода, Микола Лобачевський, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Дмитро Менделєєв, Ілля Мечников, Костянтин Ціолковський та Олександр Попов.

Фонди бібліотеки

Склад фондів

Обсяг фондів — близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, періодичні та серіальні видання, карти, ноти, естампи, репродукції та інші образотворчі видання, рукописи, стародруки, архіви історичних газет, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, автографи та особисті архіви видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів — бібліотечно-архівна колекція «Фонд Президентів України», архівний примірник творів друку України з 1917 р. , архівний фонд Національної академії наук України. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 — архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет.

Щорічно до фондів надходять 160—180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями. Згідно з Законом України «Про обов'язковий примірник документів» та рядом інших законів

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні