Національні та регіональні релігії. Історія виникнення та особливості віровчення

життя, принцип організації китайського суспільства. Засновник — китайський філософ Конфуцій (551—479 рр. до н. е. ). Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи ідеальні стосунки між людьми, в сім'ї та в державі, Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов'язків між членами суспільства. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління — інтереси народу. З II ст. до н. е. і до XX ст. конфуціанство було офіційною державною ідеологією Китаю. Нині позиції конфуціанства дещо ослабли підтиском європейських філософських ідей. В різний час конфуціанство поширювалося в Японії, В'єтнамі, Кореї.

Вихідними положеннями є небо і небесне величча.

Небо – це частина природи, але разом з тим і вища духовна сила. Ціллю самовдосконалення є досягнення рівня благородного мужу – цей рівень не залежить від соціального статусу, а досягається шляхом виховання в собі високих якостей. Особливе місце посідає концепція синовської почтительності і поваги до батьків і до старших взагалі

 

Даосизм (Китай, В'єтнам)

Даоси?зм — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, гадань, шаманізму, медитацій, а також традиційна філософія і наука. Послідовники даосизму звуться даосами.

Даосизм виник у 6 столітті до н. е. і є однією з двох корінних китайських релігійно-філософських систем (іншою є конфуціанство), яка значно вплинула на розвиток китайської культури. Ціль даосизму, як філософії виражається у "Дао Де Чінг" (книга шляху і благодаті) мислителя Лао-цзи, Чуанг Цу, і у Льє Цу будучи глибокою, радісною, таємничною і практичною гармонією з всесвітом. В політиці і виживанні, даос шукає дієвого шляху найменшого спротиву і скромності. Всі крайні позиції ведуть до своїх протилежностей. Все є в русі, за винятком самого Дао (Шляху). Їн (жіноче) врівноважує Янг (чоловіче).

Наголошується на:

  • медитації
  • спонтанності
  • простоті.

Де (чеснота) і Ч'і (енергія) представляють силу беззусильної дії доступної для даоса.

Як релігія, даосизм наголошує на алхімічних відносинах між макрокосмосом і мікрокосмосом, шукаючи формулу безсмертя за допомогою:

  • контролю дихання
  • дієти
  • вправ
  • сексуальної стриманості
  • хімічних еліксирів

В даосизмі розвинулось священство, величезний єрархічний пантеон "богів" і безліч священих текстів і ритуалів пов'язаних з різними сектами. Пізніше повстало чернецтво. З часів китайської культурної революції (1966-1968) релігійний даосизм активно практикується головним чином на Тайвані. Філософський даосизм викликав зацікавлення на Заході, особливо І Чінґ, містичний твір, який має за мету пояснити значення випадкових подій.

Основні категорії даосизму

  • Дао — буквально шлях, в даосизмі — буття та зміни у Всесвіті в найбільш загальному сенсі
  • Де — буквально відвага або мораль. Сила, або порядок речей у всесвіті.
  • У-Вей — буквально не-дія — розуміння того, коли потрібно діяти та не діяти, перебуваючі у гармонії з Дао 

Синтоїзм (Японія)

Синто — стародавня політеїстична релігія мешканців Японського архіпелагу. В її основі лежать анімістичні, фетишстичні, тотемістичні

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні