Найбільш впливові напрями соціологічної теорії XX століття
Крім того, існують потужні стимули для пошуку нових ринків збуту, дешевої сировини та дешевої робочої сили. Отже, згідно з Марксом, капіталізм — це система, що безперервно розпросторюється й охоплює весь світ. Так Маркс пояснює глобальне поширення індустрії Заходу.
Марксове тлумачення впливу капіталізму знайшло багато прихильників, а наступні покоління авторів істотно скориґували його погляди. З іншого боку, проти поглядів Маркса виступили численні критики, пропонуючи альтернативні види аналізу чинників формування сучасного світу. Практично кожен погодиться з тим, що капіталізм відіграв істотну роль у створенні світу, в якому ми живемо сьогодні. Однак, як стверджували інші економісти, Маркс перебільшував роль суто економічних чинників змін, а капіталізм відіграв не таку вже й значну, як він вважав, роль у сучасному розвитку суспільства. Більшість цих авторів, окрім того, скептично поставилася до Марксового переконання, що соціалістична система врешті-решт прийде на зміну капіталізмові. Як видається, їхній скептицизм був підтверджений подіями в Східній Європі 1989 року та наступних років.
Погляди Вебера. Одним з перших і найактивніших критиків Маркса був Макс Вебер. Творчість Вебера фактично була зажиттєвою боротьбою із «привидом Маркса», його інтелектуальною спадщиною. Вироблена Вебером альтернативна позиція і сьогодні залишається важливою
Веберівське розуміння природи сучасного суспільства та причин поширення західного способу життя у всьому світі істотно відрізняється від поглядів Маркса. Згідно з Вебером, капіталізм, особливий спосіб організації економічного підприємництва, є одним із головних чинників формування суспільного розвитку в сучасний період. Фундаментальні економічні механізми капіталізму, і, певною мірою, важливіші від економічних чинників, — це вплив науки й бюрократії. Наука сформувала сучасну технологію і, найімовірніше, й надалі формуватиме її в будь-якому майбутньому соціалістичному суспільстві. Бюрократія — це єдиний спосіб ефективної організації великого числа людей, а тому в процесі економічного й політичного розвитку вона неминуче зростатиме в масштабах. Розвиток науки, сучасної технології й бюрократії у цілому Вебер називає раціоналізацією. Раціоналізація означає організацію суспільного та економічного життя згідно з принципами ефективності, на основі технічних знань.
Чиє тлумачення сучасних суспільств є правильне — Маркса чи Вебера? І, знову-таки, науковці мають різні погляди на цю проблему. У наведеній нижче таблиці перелічено деякі відмінності між обома позиціями. (Слід пам'ятати, що в кожному з таборів існують внутрішні суперечності, тож не кожен теоретик погодиться з усіма пунктами. )
Відмінності між марксистською та веберівською платформами збагачують інформацією багато сфер соціології. Вони впливають не тільки на наш спосіб аналізу індустріалізованих суспільств, а й на наші погляди щодо ролі країн, які розвиваються. Крім того, обидві платформи пов'язані з різними політичними поглядами: автори лівого спрямування у цілому дотримуються позиції,