Напрями розвитку орендних відносин в Україні

Реферат 

 на тему:

„Напрями розвитку орендних відносин в Україні”

 Зміст

Поняття та юридична характеристика договору оренди. 2

Права і обов‘язки сторін за договором оренди. 14

 Поняття та юридична характеристика договору оренди

Договір оренди (майнового найму) отримав широке розповсюдження у багатьох сферах діяльності: на виробництві, у підприємництві, побуті. На практиці сторони оформляють орендні відносини різноманітними договорами (від оренди крупних підприємств, до прокату предметів домашнього обіходу). Він є основним документом, який регламентує відносини орендодавця з орендатором.

За договором майнового найму, наймодавець зобов’язується надати наймачу майно за плату у тимчасове користування і володіння або у тимчасове користування (ст. 256 ЦК). Відповідно до ст. 2. Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 14 березня 1995 року «Орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності».

Отже, поняття «майновий найм» і «оренда» є тотожними.

У сучасному законодавстві та літературі поряд з цими термінами широко вживаються і таки як: «лізинг», «прокат», якими позначають однотипні за своєю юридичною природою договори, кожен з яких має певні особливості, обумовлені предметом найму.

Так, предметом оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, окремі будівлі та споруди або приміщення у них, земля; предметом лізингу - устаткування, транспортні та інші основні засоби; предметом прокату - як правило, рухомі речі, що їх використовують для задоволення побутових не виробничих потреб (побутова теле-, радіо-, відеоапаратура, пральні машини, холодильники тощо).

Деякі види майнового найму позначаються і іншими термінами

Так, за договором фрахтування судна на певний час судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальникові для перевезення пасажирів, вантажів та інших цілей торговельного мореплавства на певний час (ч. 1. ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України). На підставі договору чартера (фрахтування повітряного судна) виконують чартерне повітряне перевезення (ст. 61 Повітряного кодексу України).

Плоди продукції і прибутки, отримані орендатором у результаті використання орендного майна у відповідності з договором, є його власністю. Слід звернути увагу, що дане право визначається за орендатором тільки у тому випадку, якщо майно використовувалось у відповідності з договором, а не яким-небудь іншим чином. Якщо у договорі не вказано, яким чином необхідно експлуатувати майно, слід звертатися до Цивільного кодексу України.

Між цим, об’єктом оренди може бути не будь-яке майно, а лише так називаємі індивідуально визначені, неспоживні речі, тобто ті, які не гублять своїх натуральних якостей у процесі їх використання. До них відносяться: земельні ділянки і інші обособлені об’єкти, підприємства та інші майнові комплекси, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, приміщення, предмети побутової техніки, музичні інструменти, спортивний інвентар тощо, які не знищуються повністю або не перетворюються на іншу річ у процесі їх використання. В цьому полягає відмінність договору майнового найму від договору позики, предметом якого можуть бути споживні речі (гроші або речі, визначені родовими ознаками) і за яким позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості (ст. 174 ЦК). Проте, даний перелік не є вичерпним. Норми Цивільного кодексу України по відношенню угод з земельними ділянками застосовується у

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні