Народна математика

Що можна виміряти смужкою? То чим же виміряємо об'єм води? Спробуємо ось цією банкою.

Вихователь пропонує спочатку виміряти об'єм молока, а щоб не забути результат вимірювання, — відкладати кісточки на рахівниці. Починає вимірювати літровою банкою і водночас пояснює. Діти щоразу відкладають кількість виміряного на рахівниці. Вихователь нагадує назву мірки: "око", "два ока" — тобто один літр, два літри. Діти повторюють назву.

— Отже, скільки у нас виявилося молока? (Два "ока"). А тепер давайте виміряємо воду.

Проводиться аналогічна робота. Порівнюється кількість молока та води. Наприкінці заняття закріплюється назва.  

Вимірювання довжини кроком

Мета: закріпити знання дітей про вимірювання довжини за допомогою кроків у процесі трудової діяльності. Виховувати у дітей працелюбність, інтерес до народної математики.  

Хід заняття -прогулянки

— Діти, сьогодні ми підемо на свою грядку й скопаємо її, щоб потім посіяти у землю моркву, огірки, кабачки. Дам вам таке завдання: виміряйте довжину доріжки, яка веде до нашої грядки, кроками.

Діти, йдучи, лічать кроки. Прийшовши на місце, кожен називає кількість кроків.

— А зараз Миколка своїми кроками відміряє кожному ділянку, яку треба скопати

Ширина її має бути у два кроки.

Розбивши грядку на маленькі ділянки, діти беруться за роботу. Решта збирає гілочки, розпушує скопану землю граблями.

По роботі діти йдуть гратися.  

Дидактична гра "Цікаві мірки"

Мета: закріпити знання дітей про вимірювання довжини народними мірами "лікоть", "п'ядь", "сажень".

Дітям пропонують виміряти довжину стрічки мірою "лікоть", а потім віднайти картку з цифрою, яка б відповідала кількості використаних мір. Потім цю ж саму стрічку вимірюють п'яддю, далі — сажнем і віднаходять відповідну цифру.

По закінченні вимірювання порівнюються результати, зіставляються міри: яка найбільша, а яка найменша.  

Загадка як засіб засвоєння старшими дошкільнятами математичних уявлень

Розвиткові у дітей математичних уявлень — кількісних, просторових, часових, формуванню знань про геометричні фігури та величину предметів, активізації мислення сприяє використання народних загадок математичного змісту. Вони допомагають дітям усвідомити, що математичні поняття тісно пов'язані з навколишньою дійсністю.

Загадка може бути використана для зосередження уваги дитини на понятті, яке вивчиться або закріплюється, для уточнення знань про числа та їхнє призначення, геометричні форми, дляконкретизації часових та просторових відношень. До загадки доцільно вдаватися на різних зняттях, в індивідуальній роботі з дітьми, під час ігор, праці, бесід, спостережень, тобто тоді, коли цього потребує конкретна ситуація. Так вивчення чисел першої десятки посідає значне місце у програмі формування математичних знань у дошкільнят. Спочатку діти засвоюють число "один", виділяючи з відповідної множини один і багато предметів. У процесі зіставлення понять "багато" — "один" знадобляться такі народні загадки: 

Голок багато, а жодною не шиє.

(їжачок)

Пишне, пелехате, хто його не зна:

В нього рук багато, а нога — одна.

(Дерево)

Ниток багато, а в клубок не змотати.

1 2 3 4 5 6 7 8