Народна мудрість про добро, совість, ввічливість, справедливість, чесність

Народна мудрість про добро, совість, ввічливість, справедливість, чесність

Одним із основних принципів сучасного життя є підтрим­ка нормальних стосунків між людьми й прагнення уникнути конфліктів. Взаєморозуміння й співробітництва можна домо­гтися лише в тому випадку, якщо кожен буде ввічливий, стри­маний і делікатний. Але не завжди відбувається так, як хотіло­ся б. Нерідко кожному з нас доводиться зіштовхуватися з брутальністю, різкістю, неповагою до особистості іншої люди­ни. Причинами майбутнього конфлікту найчастіше є те, що опоненти недооцінюють або не враховують культуру й манери поводження один одного.

Що ж таке манера поводження? Манера — спосіб трима­тися, зовнішня форма поводження, обходження з іншими лю­дьми, уживані в мовленні вирази, тон, інтонація, характерні для людини хода, жестикуляція і навіть міміка.

У товаристві гарними манерами прийнято вважати скро­мність і стриманість, уміння контролювати свої вчинки, уваж­но й тактовно спілкуватися з іншими людьми. Поганими мане­рами прийнято вважати безтактність, лихослів'я, звичку голо­сно розмовляти, не соромлячись у виразах, розв'язність у же­стикуляції й поводженні, невміння стримувати роздратуван­ня, брутальність, відкритий прояв недоброзичливості до ото­чуючих, зневага до чужих інтересів, безсоромне нав'язування іншим своєї волі й бажань, навмисна образа гідності оточую­чих людей, неохайність в одязі.

Манери належать до культури поводження людини і ре­гулюються етикетом. Етикет — це доброзичливе й поважне ставлення до всіх людей, безвідносно до їхньої посади й суспі­льного становища. Він містить у собі загальноприйняті форми поводження й вітання, форми звертання до старшого за ста­новищем, чемне поводження з жінками, шанобливе ставлення до старшого за віком, правила ведення розмови, поводження за столом. Загалом етикет у цивілізованому суспільстві збіга­ється з загальними вимогами ввічливості, в основі яких ле­жать принципи гуманізму.

Обов'язковою умовою спілкування є делікатність. Делі­катність не повинна перетворюватися на підлесливість, при­зводити до нічим не виправданого вихваляння побаченого або почутого. Не треба посилено приховувати, що ви вперше бачите щось, слухаєте, пробуєте на смак, боячись, що вас вва­жатимуть невігласом, саме ваш острах показати свою непоін­формованість і буде оцінений як неуцтво

Усім відомий вираз «холодна ввічливість». Епітет «хо­лодна» щодо прекрасної людської якості не тільки вбиває її сутність, але й перетворює її на повну протилежність.

Справжня ввічливість може бути лише доброзичливою, а не «крижаною», «презирливою» і т. п. , тому що вона є одним із проявів справді щирої і безкорисливої доброзичливості до людей, з якими доводиться зустрічатися на роботі, у родині, у громадських місцях.

Одним із головних елементів увічливості вважають умін­ня запам'ятовувати імена. Ось як про це говорить Д. Карнегі: «Більшість людей не запам'ятовують імен із тієї причини, що не хочуть витрачати час і енергію на те, щоб зосередитися, затвердити, назавжди закарбувати ці імена у своїй пам'яті. Вони шукають для себе виправдань у тому, що занадто зайняті. Од­нак вони навряд чи більш зайняті, ніж Франклін Рузвельт, а він знаходив час для того, щоб запам'ятати і при нагоді вос­кресити в пам'яті навіть імена механіків, із якими йому випада­ло стикатися. . . Ф. Рузвельт знав, що один із найпростіших, найдохідливіших і найдійовіших способів завоювати прихи­льність оточуючих — це запам'ятати їхні імена і навіяти їм усвідомлення власної значущості».

Тактовність

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні