Настилання підлоги

повинно бути великих черепашок і повітряних мішків. Виконана підлога з усіх видів плиток і плит повинна бути рівною, щоб проміжок між нею і прикладеним двометровим правилом не перевищував 4 мм. Окремі плитки на підлозі можуть западати або виступати з площини підлоги не більше ніж на 1 мм. Шви між плитками повинні бути пря­молінійними у межах кожного ряду плиток. Відхилення швів від прямої лінії не повинно перебільшувати 10 мм на 10 м до­вжини шва.

Товщина швів між плитками розміром до 200 мм не повинна бути більше 2 мм, а між плитками і плитами понад 200 мм — більше 3 мм.

ДЕФЕКТИ ПЛИТКОВИХ ОБЛИЦЮВАНЬ

Розглянемо основні дефекти плиткових облицювань, причи­ни їх виникнення та способи усунення.

Відшарування плиток від поверхні прошарку буває при за­стосуванні у розчинах низькомарочних неякісних цементів; за­брудненого поза нормою глиняними або органічними домішками піску; перевищення товщини прошарку під плитка­ми (більше 15 мм); укладання плиток на прошарок, що почав тужавіти; укладання плиток запилених, забруднених і не зво­ложених водою (якщо останнє передбачається технологією). Щоб встановити цей дефект, окремі підозрілі місця простуку­ють киянкою. Глухий звук свідчить про дефект ділянки покрит­тя. Щоб усунути цей дефект, плитки, що погано утримуються на поверхні, знімають, а пошкоджені місця очищають від роз­чину до простильного підготовчого шару, потім очищають від пилу і рясно змочують водою. Після цього підготовлені ділянки поверхні знову облицьовують новими плитками.

Щілини на окремих керамічних плитках виникають при за­стосуванні неякісних, погано обпалених плиток. Щоб усунути такий дефект, пошкоджені плитки разом з прошарком, що був під ними, зрубують з поверхні, а на їх місце укладають нові якісні плитки.

Нерівності швів утворюються внаслідок неохайної роботи плиточника, а також при облицюванні поверхні без перевірки швів контрольними пристроями і без шнура. Цей дефект усу­вати після закінчення облицювання певної ділянки поверхні ду­же важко, бо викривлення шва одного ряду плиток спричинює до викривлення інших рядів. Тому за рівністю швів плиточник має весь час слідкувати у процесі своєї роботи, щоб не допуска­ти такого дефекту. Якщо ж виникне необхідність переробити роботу, то поверхню очищають від старих плиток і облицьову­ють новими, додержуючись правильних прийомів робіт і не­обхідного контролю по ходу облицювання.

Забруднення плиткового покриття виникає при неохайній роботі і несвоєчасному видаленню з поверхні розчину або мас­тики, що виступає з швів під час облицювання. Щоб усунути з поверхні бризки і патьоки від цементного розчину, їх обережно, аби не пошкодити облицювання, зчищають лопаткою. Потім ці місця промивають 2—3 %-ним розчином соляної кислоти і всю поверхню промивають водою.

Місця, забруднені мастикою, промивають розчинником (скипідаром, бензином або гасом), після чого всю поверхню ви­тирають сухими ганчірками і промивають водою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

Алексеев В. В

Штукатур. — М. : Стройиздат, 1987. — 48 с.

Кокин А. Д. , Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в строительстве. — М. : Стройиздат, 1987. — 656 с.

Ливанский А. М. Организация поточного производства отделочных работ. — К. : Будівельник, 1988. — 118 с.

Максимова О. М. , Стесин М. С, Тищенко

1 2 3 4 5 6 7 8 9