Навчання фонетичного матеріалу з іноземної мови

чи  вірша,  щоб,   крім безпомилковості  мовлення  учнів,  досягти   також  швидкого  темпу. Заучування напам'ять приводить до позитивних результатів тільки за умови безпомилкової і швидкої вимови матеріалу, що заучується.

 

Відомо, що успішне оволодіння будь-якою дією як навичкою досягається у процесі повторення цієї дії в кількості, достатньої для її автоматизації. Автоматизація вимовних дій реалізується шляхом виконання учнями спеціально підібраних фонетичних вправ: імітації звуків/інтонаційної моделі (наприклад, “Послухай і повтори за диктором”); відтворення звуків/інтонаційної моделі (наприклад, “Послухай, повтори за диктором, вивчи напам'ять і розкажи”); самостійне продукування звуків/інтонаційної моделі  (наприклад, “Прочитай слова/речення”, прочитай слова, в яких є звук [   ], “Наведи приклади слів, що римуються зі словом “cat”, “Вимова слова “really” з інтонацією, яка означатиме: а) подив, б) твердження); розпізнавання звуків/інтонаційних моделей на слух (наприклад, “Послухай пари слів і скажи, яка пара римується”, “Послухай речення і запиши номер того, яке було питальним/розповідним”).

Під час виконання фонетичних вправ можуть виникати труднощі, зумовлені впливом інтерференції. Це викликано тим, що інше

негативно впливають на вимову іншомовних звуків та інтонаційних моделей, що призводять до помилок, типових для носіїв української чи російської мови.

Це головним чином приглушення кінцевих дзвінких приголосних, порушення довжини

В той же час рідномовні слухо-вимовні навички можуть переноситись під час вимови Іншомовних звуків і тим самим полегшувати процес оволодіння ними. Це стосується, передусім, звуків, подібних до звуків рідної мови, таких як [   ], [u:], [n], та інші. Звичайно, подібність вимови звуків не означає їх простої заміни.

Зрозуміло, що умови навчання англійської фонетики в початковій школі не дозволяють

передбачає лише наближення до еталону слухо-вимовних навичок до такого рівня, дозволяє успішно здійснювати іншомовне спілкування.

Основна робота з формування слухо-вимовних навичок в початковій школі відбувається на початковому ступені, а потім удосконалюватись

На   початку   роботи   з   фонетичними   вправами   учням   доцільно   пояснити значення фонетичних позначок та символів, що використовуються в даному комплексі. Необхідно також розповісти дітям про особливість англійського наголосу та ритму вимови, паузи, інтонаційних моделей в порівнянні з такими ж фонетичними явищами в рідній мові, стежити за тим, щоб учні усвідомлювали ті дії, які вони виконують з фонетичним матеріалом, тобто щоб ця робота не переходила в механічне повторення за диктором або вчителем.

Свідоме оволодіння  учнями  іншомовними  слуховимовними  навичками запобігає їх швидкому руйнуванню. З цією метою учням можна ставити проблемні завдання: сформулювати правило, знайти відмінності у вимові англійських та схожих рідномовних звуків, дібрати правило, знайти відмінності у вимові англійських та схожих рідномовних звуків, дібрати приклади слів із заданим звуком зі свого словникового запасу, диференціювати контрастні звуки в англійських словах тощо. Перед початком роботи з комплексом вправ доцільно виконати беззвучні артикуляційні вправи для органів мовлення – губ – та язика. Такі вправи виконуються з використанням дзеркальця. Далі учням пропонується послухати зразкову вимову звука, що опрацьовується. При необхідності доцільно пояснити особливості його артикуляції. Після цього учні виконують рецептивно-репродуктивні вправи комплексу. Останні вправи в кожному блоці передбачають вивчення напам'ять римівок або віршів, в яких зустрічаються опрацьовані в попередніх вправах звуки, з правильним відтворення наголосу, ритму, інтонації. Для ефективної роботи з рисівками можна рекомендувати такі прийоми: сісти перед дзеркалом і беззвучно, одними губами, повільно й

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні