Небесні тіла

неба. Коли ж у кімнаті увімкнути світло, променів від ліхтарика, що в коробці, не видно. Ось так і зорі — вони нікуди не зникають удень, але через яскраве світло найближчої до нас зорі — Сонця — їх просто не видно.
Якщо уважно подивитись на зоряне небо, можна помітити, що зорі розміщуються на небі групами — сузір’ями.
Сузір’ я – ділянка зоряного неба, виділена для зручності орієнтування на небесній сфері і визначення зірок. Інакше - групи розташованих поряд зірок. Давні астрономи сполучали зорі лініями й одержували певні фігури. Малюнки сузір'їв, перенесені на папір, є першими зоряними картами. Най¬давнішою вважають карту з 800 зірок, складену китайським ученим Ши Шеном у IV сторіччі до н. є. У 1922 році зібрання астрономів усього світу «поділило» небо на 88 сузір'їв і провело між ними чіткі межі (мал. . 90 стор. 80).
Найвідомішими сузір'ями є Велика і Мала Ведмедиця (наші пращури називали їх Великий і Малий Віз). Найвідоміші вони тому, що до складу Малої Ведмедиці входить Полярна зоря, яка завжди знаходиться на півночі. А сузір'я Великої Ведмедиці досить легко знайти на небі. Його центральна частина має форму ковша і складається з семи яскравих зір (мал. 92). Для того щоб знайти на небі Полярну зорю, треба через дві зорі ковша Великої Ведмедиці провести уявну лінію та відрахувати п'ять таких відстаней, як від найближчої від неї зорі
Якщо стати до неї обличчям, то попереду буде північ, позаду — південь, ліворуч — захід, а праворуч — схід. Так можна зорієнтуватися у просторі, не маючи компасу.
Назви сузір'їв пов'язані з давніми легендами і міфами. Так, напри¬клад, у давніх греків існувала легенда, що всемогутній бог Зевс вирішив взяти собі за дружину прекрасну німфу Каллісто, одну із служниць бо¬гині Афродіти, всупереч бажанню богині. Щоб позбавити Каллісто від переслідувань богині, Зевс перетворив Каллісто на ведмедицю і пере¬ніс на небо. Малу Ведмедицю давні треки вважали улюбленим собакою Каллісто, перетвореним на ведмедицю разом з господинею.
Сузір'я Кассіопеї, Цефея, Андромеди, Пегаса і Персея названі на честь героїв іншого міфу.
Колись, у незапам'ятні часи, в ефіопського царя Цефея була красу¬ня дружина — Кассіопея. Одного разу цариця необережно похвалила¬ся своєю красою в присутності нереїд — морських богинь. Нереїди по¬скаржилися богу моря Посейдону, який наслав на береги Ефіопії страш¬не чудовисько. Щоб чудовисько не спустошило всієї країни, Цефей, за порадою Оракула, вимушений був віддати чудовиську улюблену донь¬ку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі, де нещасна дівчина чекала на страшну смерть у пащі морської потвори.
У цей час герой Персей повертався після перемоги над Медузою Горгоною — жінкою, на голові якої замість волосся росли змії. Погляд Горгони перетворював на каміння усе живе. Але Персею вдалося від¬сікти їй голову, після чого з шиї медузи вилетів крилатий кінь Пегас. Пролітаючи на Пегасі над Ефіопією, Персей помітив прикуту до скелі Андромеду, до якої наближалось чудовисько. Персей вийняв із сідельной сумки голову мертвої Медузи, і чудовисько закам'яніло, перетво¬рившись на невеликий острів. Герой одружився на врятованій дівчині. а сузір'я були названі іменами персонажів міфу — Цефея, Кассіопеї, Андромеди, Пегаса та Персея.
А тепер звернемось до найпомітніших та найцікавіших об'єктів
1 2 3