Небезпеки в побутових умовах

Щодо купання. Пригадаймо загальновідому приказку: "Не знаючи броду — не лізь у воду". У воді так само слід дотримуватися певних правил поведінки. Перед тим як зануритись у воду, слід змочити водою ноги, руки, обличчя, на мілині адаптувати своє тіло до температури води. Ці процедури виконують для того, щоб запобігти можливим судомам при різкому зануренні у воду. Особливо небезпечно пірнати людям із слабким серцем або підвищеним артеріальним тиском. Не можна стрибати у воду з кладок чи крутого берега, не знаючи глибини водойми чи річки. Існує небезпека наштовхнутись на кілок, який забивають рибалки, прикріплюючи на нього садочок, на камінь або корч. Корисна порада: перед тим як пірнати, обов'язково вивчіть місце, де збираєтесь купатися. І ще: не запливайте далеко від берега, покладаючись на силу і витривалість. Пам'ятайте: у багатьох випадках тонуть люди, які вміють добре плавати.

Слід також суворо дотримуватися застережень з боку органів санітарного нагляду, якщо на березі річки чи водойми є таблички з написом "Купатися заборонено"

Джерела негативних факторів побутового походження

У комплексі умов забезпечення безпеки життєдіяльності людини особливе місце належить побуту. Сьогодні міська людина значну частину свого життя проводить у штучно сформованій обстановці. Невідповідність організму людини й житлового або виробничого середовища викликає психологічний дискомфорт. Віддалення від природи підсилює напруження функцій організму, а використання найрізноманітніших штучних матеріалів, побутової хімії та техніки супроводжується збільшенням кількості дже­рел негативних факторів і зростанням їх енергетичного рівня.

Побутовим середовищем називають сукупність чинників та елементів, що впливають на людину в побуті. До елементів побутового середовища належать усі фактори, що пов’язані з:

- облаштуванням житла, його типом, застосовуваними будівельними матеріалами, конструкцією частин будинку, внутріш­нім плануванням, складом приміщень та їх розмірами; інсоляцією та освітленням; мікрокліматом й опаленням; чистотою повітря та вентиляцією, санітарним станом, розташуванням житла щодо транспортних магістралей і промислової зони;

- використанням полімерних будівельних матеріалів, меблів, килимів, покриттів, одягу із синтетичних волокон, які є джерелом шкідливих хімічних речовин;

- використанням побутової техніки: телевізорів, газових, електричних плит і НВЧ-печей, пральних машин, фенів тощо;

- навчанням і вихованням, із соціальним статусом родини, матеріальним забезпеченням, психологічною обстановкою в побуті.

Екологічним слід називати житло, яке разом з ділянками, що прилягають до нього, формує сприятливе середовище існування (мікроклімат, захищеність від шуму та забруднень, нешкідливість матеріалів у будівництві тощо) й не спричиняє негативних впливів на міське й природне середовище.

Сучасне житло не можна назвати екологічним, оскільки будівельні та оздоблювальні матеріали, меблі й устаткування містять шкідливі для організму фізичні і хімічні фактори, системи вентиляції не відповідають вимогам очищення повітря квартир, порушується шумовий режим і мікроклімат, а тепловитрати будинків доволі значні. Поблизу великих будинків формується несприятливий мікроклімат, виникає психологічне напруження.

Зелені насадження в житловій зоні збагачують повітря киснем, сприяють розсіюванню шкідливих речовин, поглинають їх, знижують улітку рівень шуму на 8—10 дБ. Відповідно до рекомендацій екологів і медиків в ідеальній для життєдіяльності зоні будівлі не повинні займати понад 50 %, а асфальтовані й покриті каменем простори — більше 30 % облаштованих площ. Зелені насадження й газони не тільки поліпшують мікроклімат, тепловий режим, зволожують та очищюють повітря, а й здійснюють сприятливий психофізичний вплив на людей. У містах слід скорочувати простори,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні