Недоліки та вади демократії

ЗМІСТ 

ВСТУП

1. ДЕМОКРАТІЯ, ЯК ФОРМА ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ

1. 1. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ

1. 2. ОСНОВНІ ФОРМИ ДЕМОКРАТІЇ

2. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ДЕМОКРАТІЇ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП 

Поняття демократії існує вже дві з половиною тисячі років. У різні століття в історії політичної думки цьому терміну давалося неоднозначне тлумачення. У міру багатовікової зміни і ускладнення політичної картини і нашарування на неї політичних доктрин, що апелюють до демократії, остання набувала самих різних інтерпретацій.

Проте існують і якісь схожі риси, що дозволяють виділити загальні ознаки, що характеризують той або інший лад як демократичний, у тому числі і по кількісних параметрах – як демократичніший або менш демократичніший.

Класичне визначення демократії нерозривно пов'язане з його етимологічним походженням. Термін походить від грецького слова, що складається у свою чергу з двох слів: demos – народ і kratos – влада, правління. Зародившись ще в античності, демократія дослівно позначає «владу народу» або «народовладдя». Проте впродовж вже не одного сторіччя в історії політичної думки в поняття «народ» різними авторами, науковими школами і концепціями вкладається неоднаковий сенс. То ж можна сказати і про різні трактування механізму народовладдя

Зіставлення демократичної практики з концепціями демократії показує, що останні, з одного боку, нерідко йшли за емпіричним матеріалом, а з іншої – прагнули виробити ідеальну модель демократичного пристрою, яка враховувала б як вже накопичений досвід історичного розвитку з його негативними і позитивними наслідками. Інакше кажучи, як проаналізувати суще, так і розкрити належне в демократії, що, на думку авторів тих або інших концепцій, могло б привести у відповідність реальний політичний устрій з реальними потребами суспільного розвитку.

Все це обумовлює необхідність типізації теоретичних моделей демократії, які у свою чергу витікали б з реальної практики політичного розвитку. Одна з перших спроб типізації цих моделей була зроблена канадським політологом З. Макферсоном. Відомим дослідником проблеми є англійський політолог Д. Хелд, який в своїй роботі «Моделі демократії» виділив наступні різновиди демократії: класична, антична демократія (демократія в Стародавній Греції, афінська демократія); республіканізм (республіканська форма правління в Стародавньому Римі, а також середньовічні міські республіки); протективна демократія; демократія, що розвивається; теорія відмирання держави (До. Маркс); змагальний елітизм; плюралістична демократія; теорія партиціпаторної демократії; модель легальної демократії.

У даній роботі ми не маємо можливості розглянути всі моделі демократії. Тому зупинимося лише на тих концепціях, які пов'язані з теорією і практикою сучасної демократії, що бере почало з XVII–XVIII ст. Це в першу чергу відноситься до ідей ліберальної демократії, тобто сукупності теорій і концепцій, що розвивають ідеї демократії в руслі ідеології і політики лібералізму. Соціально-економічними і ідейно-політичними передумовами виникнення ліберальної демократії були розвиток ринкових відносин, ідеологічна і політична секуляризація, становлення національних держав. Останнє складає основну якісну відмінність буржуазної ліберальної демократії від міст держав античності і середньовічних міських комун. Не випадково тому відомий американський політолог Р. Даль при аналізі загальносвітового демократичного процесу виділяє його першу трансформацію – становлення демократичних міст держав, і другу трансформацію – становлення

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні