дедвейтом 1800 т, що роз­виває швидкість 12 вузлів із двома парусами площею по 100 м2, які дозволяють економити 38% палива. При цьому потужність двигуна складає 1180 кВт замість 1840 кВт на судні без вітрила

Японське судно-суховантаж дедвейтом 26 тис. т із комп'ютер­ним керуванням скорочує на половину витрати палива при пло­щині вітрила 320 м2.

Транспорт, заснований на нових принципах руху

На внутрішньому водному транспорті використовуються су­дна на повітряній подушці та на підводних крилах. Ідея таких суден пов'язана з тим, що опір руху водовимірювальних суден зростає пропорційно кубу швидкості, тому що судна знаходять­ся в середовищі «повітря-вода» (густина води у 800 разів вище густини повітря).

Відрив корпусу судна від поверхні води дозволяє знизити опір руху й допомагає збільшити швидкість без великих витрат енер­гії. Принцип реактивного повітряного струму (повітряної подуш­ки) був сформульований К. Е. Ціолковським. У 1912 р. у Франції було запропоновано принцип магнітного підвішування (магнітоплан). У магнітної підвіски додаткові переваги: менша питома витрата енергії, низький рівень шуму, відсутність пилеутворювання та вібрації. У теперішній час висока вартість виготовлен­ня стійких магнітів робить таку систему на 40% дорожче систе­ми «колесо-рейка». Транспорт на повітряній подушці дозволяє отримувати швидкість 100-200 км/год. , а з турбореактивним дви­гуном — до 360 км/год. Максимальна швидкість експерименту 422 км/год. При використанні магнітної підвіски досягають швидкості до 480 км/год. , (досвід Японії).

У наземних видах транспорту використовують також вакуум­не підвішування до балки при перевезенні пасажирів у містах. У містах використовують пасажирський транспорт із магнітним розвантаженням (перехідна система від рейкового транспорту до системи магнітного підвішування). Відомі також системи типу Трансрапід, Трансурбан і ін

(Німеччина, Франція) з провідною спроможністю до 12 тис. люд. /год. та максимальною швидкістю 250 км/год.

На річках з невеликою глибиною використовуються судна на повітряній подушці (скегові судна з неповним відривом від по­верхні), а також судна амфібійного типу, які можуть пересувати­ся по землі та болотяній місцевості.

Електромобілі

Переваги — безшумність, відсутність токсичних випускних газів, високі динамічні властивості. Недоліки — малий запас ходу та велика вага.

У Швейцарії в 60-х рр. XIX ст. були сконструйовані жаробуси (ідея В. І. Шуберського — 100 років тому, про кінетичну енергію маховика).

Транспортні системи неперервної дії

Тротуар, який рухався, уперше був представлений на Всесвіт­ній виставці в Чикаго у 1893 році. Застосовують два принципи дії конвеєрів: стрічковий із нескінченним гумовим полотном на стальній основі та пластинчатий за типом горизонтальних еска­латорів. У США, Німеччині та інших країнах інтенсивно розроб­люються різноманітні системи цього виду транспорту, у тому числі кабінного типу (карвеєр).

Пневмопоїзди

Основні переваги пневмопоїзда в трубі — висока швидкість, відокремлений шлях, незалежність від кліматичних умов, еко­логічна чистота та можливість повної автоматизації управління. Єдиний недолік — велика первісна вартість. Сферою застосуван­ня цього виду транспорту є переміщення «сухих» вантажів (гра­вію, піску, щебеню), а також внутрішньоміські пасажирські пе­ревезення (під'їзд до аеропорту, зон відпочинку, міст-супутників) на відносно невелику відстань.

У проектах по пневмотранспорту використовують три прин­ципи: пневмотранспорт, пневмотранспорт із застосуванням елек­тротяги та гравітаційно-вакуумний. За першим принципом рух відбувається силою стисненого повітря (перед вагоном повітря відкачують, а потім ззаду подається стиснене повітря, завдяки чому забезпечується швидкість 80 км/год. При здійснюванні другого принципу забезпечується швидкість 150-200