Нільс Бор - видатний датський фізик, лауреат Нобелівської премії

Нільс Бор - видатний датський фізик, лауреат Нобелівської премії 

Нільс Хенрік Давид Бор народився 7 жовтня 1885 року в Копенгагені і був другим з трьох дітей Крістіана Бора та Еллен (у дівоцтві Адлер) Бор. Його батько був відомим професором фізіології в Копенгагенському університеті, його мати походила з єврейської сім'ї, добре відомої в банківських, політичних та інтелектуальних колах. Їхній будинок був центром досить жвавих дискусій по науковим і філософським питанням, і протягом всього свого життя Бор розмірковував над філософськими висновками з своєї роботи. Він навчався в Гаммельхольмскій граматичній школі в Копенгагені і закінчив її у 1903 році. Бор і його брат Харальд, який став відомим математиком, у шкільні роки були завзятими футболістами; пізніше Нільс захоплювався катанням на лижах і вітрильним спортом.

 У ті роки Харальд користувався набагато більшою популярністю, ніж Нільс, правда, не стільки як талановитий учений, скільки як один з кращих футболістів Данії. Протягом кількох років він грав півзахисником у командах вищої ліги і в 1908 році брав участь у лондонській олімпіаді, де Данія завоювала срібні медалі. Нільс також був пристрасним футболістом, але він ніколи не піднімався вище запасного воротаря команди вищої ліги, хоча і в цьому амплуа виступав лише в дуже рідкісних матчах.

 Якщо в школі Нільса Бора в загальному вважали учнем звичайних здібностей, то в Копенгагенському університеті його талант дуже скоро змусив про себе заговорити.

Нільса дійсно визнавали надзвичайно здатним дослідником. Його дипломний проект, в якому він визначав поверхневий натяг води по вібрації водяного струменя, приніс йому золоту медаль Датської королівської академії наук. У 1907 році він став бакалавром. Ступінь магістра він отримав у Копенгагенському університеті в 1909 році. Його докторська дисертація з теорії електронів у металах вважалася майстерним теоретичним дослідженням

Серед іншого в ній розкривалася нездатність класичної електродинаміки пояснити магнітні явища у металах. Це дослідження допомогло Бору зрозуміти на ранній стадії своєї наукової діяльності, що класична теорія не може повністю описати поведінку електронів.

 Отримавши докторський ступінь в 1911 році, Бор відправився до Кембриджського університету, до Англії, щоб працювати з Дж. Дж. Томсоном, який відкрив електрон у 1897 році. Правда, до того часу Томсон почав займатися вже іншими темами, і він виявив малий інтересу до дисертації Бора і до висновків, що містяться там.

 Бор спочатку страждав від нестачі знань англійської мови і тому відразу ж після приїзду до Англії почав читати в оригіналі «Давида Копперфільда». З властивим йому терпінням він відшукував у словнику кожне слово, в данському еквіваленті якого він сумнівався, і спеціально для цієї мети купив собі словник, який служив йому у всіх сумнівних випадках. З цим словником червоного кольору Бор не розлучався потім усе життя.

Незабаром в житті Бора стався вирішальний поворот: у жовтні на щорічному святковому обіді у Кавендишській лабораторії він вперше побачив Ернеста Резерфорда. Хоча в той раз Бор і не познайомився з ним особисто, Резерфорд справив на нього сильне враження. Бор зацікавився роботою Ернеста Резерфорда в Манчестерському університеті. Резерфорд зі своїми колегами вивчав питання радіоактивності елементів і будови атома.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні