Норми редагування

ЗМІ по­вин­ні са­мі ви­би­ра­ти з нор­ма­ти­в­ної ба­зи су­с­пі­ль­с­т­ва ту під­м­но­жи­ну норм, яка спри­яє до­ся­г­нен­ню поста­в­ле­ної ме­ти. На ос­но­ві цих норм во­ни по­вин­ні фор­му­ва­ти нор­ма­ти­в­ні ба­зи для ко­ж­но­го кон­к­ре­т­но­го по­ві­до­м­лен­ня.

8. Динамічність нормативної бази

Нор­ма­ти­в­ні ба­зи, хоч як би цьо­го хо­ті­ли ре­да­к­то­ри, не є ста­ти­ч­ни­ми. При­чи­ною їх змін най­ча­с­ті­ше бу­ва­ють змі­ни в жит­ті су­с­пі­ль­с­т­ва, ча­сі, про­с­то­рі, по­ява но­вих на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­них норм та ін­ші фа­к­то­ри. По­ка­же­мо це на при­кла­дах.

Як ві­до­мо, у ко­ж­но­му су­с­пі­ль­с­т­ві іс­ну­ють об­ме­жен­ня на мо­ву, якою пе­ре­да­ва­ти­муть по­ві­до­м­лен­ня. Ви­б­ра­ну мо­ву ре­ци­пі­є­н­ти по­вин­ні ро­зу­мі­ти й ста­ви­ти­ся до неї по­зи­ти­в­но. Про­те ві­до­мі ви­пад­ки, ко­ли в су­с­пі­ль­с­т­вах до де­яких мов ста­ви­ли­ся не­га­ти­в­но, а то­му окре­мі со­ці­аль­ні ін­сти­ту­ти їх змі­ню­ва­ли. Так, в епо­ху Від­ро­джен­ня ка­то­ли­ць­ка це­р­к­ва змі­ни­ла од­ну мо­ву вла­с­них по­ві­до­м­лень на ін­шу (не­зро­зу­мі­ла для біль­шо­с­ті на­се­лен­ня ла­тин­сь­ка мо­ва бу­ла за­мі­не­на на зро­зу­мі­лу — на­ці­о­наль­ну).

На нор­ми впли­ває й фа­к­тор те­ри­то­рії, на­віть у ме­жах од­ні­єї мо­ви. Так, у наш час рі­з­ні по­лі­тич­ні та юри­ди­ч­ні нор­ми ді­ють на Ко­рей­сь­ко­му півос­т­ро­ві, який по­ді­ле­но на дві дер­жа­ви. Так са­мо рі­з­ні нор­ми ді­ють у Ки­тай­сь­кій на­род­ній ре­с­пу­б­лі­ці й на не­ви­зна­ній ос­т­рі­в­ній дер­жа­ві Тай­вань. Рі­з­ні нор­ми вжи­ва­ли і в укра­їн­сь­кій ді­а­с­по­рі (за кор­до­ном), і в ра­дян­сь­кій Укра­ї­ні.

Вплив фа­к­то­ра ча­су на нор­ми ще оче­ви­д­ні­ший

Так, для чи­тачiв 90-х рокiв ХХ ст. ва­ж­ли­ві­ше ма­ти змо­гу про­чи­та­ти тво­ри Г. Ско­во­ро­ди, ніж зна­ти, за яки­ми нор­ма­ми та якою мо­вою (зо­кре­ма, ла­тин­сь­кою) во­ни бу­ли на­пи­са­ні у ХVIII ст. (це фiксують фа­к­симiльні ви­дан­ня). Те­к­с­ти Т. Ше­в­чен­ка пу­б­лі­ку­ють за ни­ні­ш­ні­ми пра­ви­ла­ми ор­фо­гра­фії, а не ти­ми, що ді­я­ли в се­ре­ди­ні ХIХ ст.

Про­те ди­на­мі­ч­но змі­ню­ю­ть­ся не ли­ше нор­ма­ти­в­ні ба­зи су­с­пі­ль­с­т­ва. Ще по­мі­т­ні­ший цей про­цес, ко­ли йде­ть­ся про ЗМІ: мо­ди­фі­ка­ція на­пря­му їх ді­я­ль­но­с­ті (жа­н­ро­вої па­лі­т­ри ви­дань, те­ма­ти­ки, чи­та­ць­кої ад­ре­си то­що) та­кож змі­нює їх нор­ма­ти­в­ні ба­зи.

Іно­ді ди­на­мі­ч­ним змі­нам під­да­ють і нор­ма­ти­в­ні ба­зи кон­к­ре­т­них ви­дань. Про­те та­кі змі­ни вкрай не­ба­жа­ні й свід­чать про ни­зь­ку ква­лі­фі­ка­цію ре­да­к­то­ра, який не зу­мів пра­ви­ль­но спро­г­но­зу­ва­ти осо­б­ли­во­с­ті опра­цю­ван­ня по­ві­до­м­лен­ня. Так, ре­да­к­то­ри ма­ють мо­ж­ли­вість до­по­в­ню­ва­ти нор­ма­ти­в­ні ба­зи без­по­се­ре­д­ньо в про­це­сі са­мо­го ре­да­гу­ван­ня (ко­ли під час опра­цю­ван­ня ру­ко­пи­су ви­яв­ля­ють, при­пу­с­ті­мо, що ви­б­ра­ний спо­сіб офор­м­лен­ня пе­ре­лі­ків не при­да­т­ний для ре­ш­ти те­к­с­ту).

От­же, ска­за­не дає під­ста­ви зро­би­ти ви­сно­вок, що нор­ма­ти­в­ні ба­зи ре­да­гу­ван­ня є ди­на­мі­ч­ни­ми, а не ста­ти­ч­ни­ми. Про­те це не за­пе­ре­чує то­го, що під час опра­цю­ван­ня кон­к­ре­т­но­го по­ві­до­м­лен­ня йо­го нор­ма­ти­в­на ба­за по­вин­на ма­ти ма­к­си­маль­но фі­к­со­ва­ний і не­змін­ний пе­ре­лік норм. Кіль­ка­ра­зо­ва змі­на норм ре­да­гу­ван­ня упро­довж од­но­го ро­бо­чо­го дня різ­ко зни­зить про­ду­к­ти­в­ність ро­бо­ти ре­да­к­то­ра.

9. Екс­пе­ри­мен­таль­на пе­ре­вір­ка нор­ма­ти­в­ної кон­це­п­ції те­о­рії ре­да­гу­ван­ня

Нор­ма­ти­в­на кон­це­п­ція те­о­рії ре­да­гу­ван­ня ін­ту­ї­ти­в­но є по­в­ні­с­тю зро­зу­мі­лою та при­йня­т­ною. Про це свід­чить ве­ли­ка кіль­кість до­ві­д­ни­ків для пра­ців­ни­ків ЗМІ, що мі­с­тять нор­ми ре­да­гу­ван­ня. Це, на­при­к­лад, най­рі­з­но­ма­ні­т­ні­ші при­йня­ті дер­жа­вою за­ко­ни, лін­г­ві­с­ти­ч­ні сло­в­ни­ки, під­ру­ч­ни­ки з ло­гі­ки, стан­дар­ти, які ре­г­ла­мен­ту­ють спо­со­би по­дан­ня окре­мих еле­мен­тів по­ві­до­м­лень, пра­ви­ла вер­с­тан­ня то­що. На­яв­ність та­ких норм зо­всім не за­пе­ре­чує па­ра­ле­ль­но­го ви­ко­нан­ня під час ре­да­гу­ван­ня зна­ч­но ме­н­шої кіль­ко­с­ті твор­чих ви­пра­в­лень.

Ще од­ним під­т­вер­джен­ням та­кої кон­це­п­ції є те, що во­на дає змо­гу мо­де­лю­ва­ти

1 2 3 4 5 6