Об’єктивні та суб’єктивні умови політичної діяльності
Об’єктивні та суб’єктивні умови політичної діяльності
Практична дія в політиці знаходить своє втілення в політичній діяльності. Політична діяльність – діяльність спрямована на багатовимірне узгодження політичних інтересів “різновагових” суб’єктів політичної діяльності – від індивіда до великих соціальних груп.
Типи політичної діяльності:
1. Теоретична політична діяльність;
2. Практична політична діяльність;
На характер політичної діяльності впливають різноманітні об’єктивні та суб’єктивні чинники.
Об’єктивні умови політичної діяльності:
1. Соціально-економічні;
2. Духовно-культурні;
3
4. Чинники політичної ситуації;
Політична ситуація – притаманна певному часу та місцю взаємодія об’єктивних обставин, які безпосередньо визначають можливості і завдання політичної діяльності, і які є причинами політичних подій.
Суб’єктивні умови політичної діяльності (умови, які залежать від самого суб’єкта діяльності):
1. Інформованість:
- володіння інформацією про політичні відносини “по горизонталі” (між соціальними групами, націями, класами);
- володіння інформацією про політичні відносини “по вертикал” (між центральними, місцевими органами влади та населенням);
2. Наявність необхідних якостей та вмінь у політичного діяча:
· Гносеологічний блок (чітка коректна постановка завдань діяльності, вміння вивчати причини, аналізувати ідеї з літератури, вміння узагальнювати пропозиції та ідеї );
· Конструктивний блок (здатність до продукування нових ідей, вміння інтегрувати, об’єднувати позиції);
· Проектувальний блок (вміння необхідні методи для вирішення поставлених завдань, вміння сформулювати результати роботи);
· Організаційний блок (вміння організовувати колективну працю);
· Комунікативний блок (вміння чітко і ясно формулювати питання, виступати в умовах обмеженого часу);
3. Стилі політичної діяльності – домінуючі стереотипи поведінки, що проявляються у відносинах влади.
Типологія стилів політичної діяльності:
- параноїдальний: постійна жага влади, підозрілість, непередбачуваність дій, маніпулювання власним оточенням (Сталін, Іван Грозний);
- демонстративний: постійне прагнення загальної уваги, публічного схвалення, непослідовність та некритичність, нездатність зосередитись на справі та довести її до кінця (М. Горбачов);
- компульсивний: консервативний, дріб’язковий, догматичний, негнучкий, нездатний іти на компроміси та поступки;
- депресивний: песимізм у підході до вирішення питань, відсутність лідерських якостей (Микола ІІ);
- шизоїдний: ухилення від виконання своїх функцій;