Обладнання і техніка якісного аналізу

аналіз має переваги перед попередніми метода­ми за специфічністю й чутливістю, яка для окремих речовин досягає 0,1 мкг. Однак проведення мікрокристалоскопічних реакцій потребує особливої аку­ратності й ретельності. Виконують їх на предметному склі, яке заздалегідь добре миють і висушують, оскільки домішки можуть змінити форму крис­талів.

Для проведення мікрокристалоскопічної реакції краплю досліджувано­го розчину наносять на предметне скло, а поруч вміщують краплю реактиву. Після цього чистою скляною паличкою з'єднують обидві краплі. Швидкість утворення кристалів залежить від концентрації розчину, об'єму досліджува­ної краплі, наявності домішок. Іноді рекомендують випарювати краплі, але лише до утворення облямівки. Далі предметне скло охолоджують і розгляда­ють форму кристалів під мікроскопом. Характерні форми деяких кристалів наведені на рис. 9.

Посуд та обладнання для гравіметричного аналізу 

Хімічні склянки. У гравіметричному аналізі використовують тонкостінні склянки (з носиком ) з термічне стійкого скла місткістю 100, 200 або 400 см3 для розчинення взятих для аналізу речовин і для осадження (рис.  4, а).

Годинникові стекла використовують для зважування сипких речовин (див. рис.  4, ж). Великими годинниковими стеклами накривають склянки, колби.

Скляні лійки (рис.  4, б) використовують для фільтрування і промивання осадів.

Промивальниці (рис. 17,4, в) використовують для змивання осаду зі стінок склянки, фільтра, годинникового скла, бюкса.

Скляні палички використовують для перемішування рідин, перенесен­ня рідини під час фільтрування. Найзручніші скляні палички з гумовою на­садкою на одному кінці для збирання часточок осаду зі стінок склянки (див. рис.  4, г).

Бюкси — це маленькі скляночки з пришліфованою скляною кришкою. Вони призначені для зважування твердих і рідких речовин, висушування ре­човин у сушильній шафі (див. рис

 4, д).

Фарфорові тиглі використовують для прожарювання осадів (див. рис.  4, е, рис.  5).

Тигельні щипці. Тиглі переносять спеціальними щипцями, що мають плос­кі, загнуті догори кінці (див. рис.  6). Перед користуванням слід очистити кінці щипців прожарюванням їх у полум'ї пальника. Тигель беруть щипцями за край.

Фарфорові трикутники. Фарфорові тиглі для нагрівання на газовому паль­нику закріплюють у трикутнику, зробленому з фарфорових трубочок, насад­жених на плетену дротинку (див. рис.  5).

Ексикатор — товстостінна скляна посудина, яка закривається пришліфо­ваною кришкою (рис.  7). Шліфовані краї ексикатора змащують тонким ша­ром вазеліну. В нижню частину ексикатора вміщують гігроскопічну (водо­вбирну) речовину: найчастіше прожарений кальцій хлорид, рідше фосфору(У) оксид чи концентровану сульфатну кислоту. Між верхньою й нижньою части­нами ексикатора вміщують фарфорову пластинку з отворами для розміщення тиглів, бюксів тощо.

 

Тиглі й бюкси витримують в ексикаторі після прожарювання або висушу­вання для охолодження до кімнатної температури перед зважуванням на ана­літичних терезах. В ексикаторах зберігають осади і речовини, що можуть вби­рати вологу з атмосфери.

Електричні сушильні шафи призначені для висушування посуду, осадів і зразків досліджуваної речовини (рис.  8). Температура в них змінюється в межах 20—300 °С.

Електричні муфельні печі призначені для прожарювання осадів у тиглях. Температура в таких печах може досягати 800—1200 °С (рис.  9).

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні